Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2685
Творів:	51000
Рецензій:	95739

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Переклад №19 - Володимир Чернишенко, автор: Дванадцятий Конкурс Поетичних Перекладів)

Що мені до вподоби в цьому варіанті - це, безперечно, увага до авторської побудови твору, спроба дібрати максимально цікаві - де виходило - асонанси. Зрештою, намагання перекладати не букву, а значення - теж. Мені до вподоби цілісність тексту - обраної тактики перекладу автор дотримав послідовно. Далі більше про саму тактику і чому попри ці плюси переклад загалом - як переклад, а не як ориґінальний твір - мені не дуже сподобався.
Що не сподобалось - те, що не вдалося, як на мій погляд, втриматися на лезі , баланс явно перехилив у бік власної творчості.. Тобто: заради збереження ритму і підбору рими в перекладі подекуди випущено змістові акценти (у третій строфі Yet knowing how way leads on to way замінено геть нейтральним, фактично дублюючи ост. рядок, у другій строфі зроблено наголос на тому, що шляхи обидва протоптані, хіба трохи по-різному, тоді як Фрост підкреслює легкість одного і закинутий другий тощо), а часом змінено зміст ("новіший" - тоді як ішлося про закинутий, "з сумом" - тоді як автор сам дозволив читачеві уявити емоцію, зобразивши хіба "зітхання", перша строфа у Фроста акцентує на шляхах, тоді як переклад спиняється на ліричному героєві, дописування вигуку("промовив"), тоді як йдеться саме про роздум постфактум.. тощо). У Фроста слова прості, він не архаїзує і не дотримується "високого штилю", тоді як перекладач рівномірно розклав "навпрошки, травиці, падолист" - що не є словами неввідомими чи ненормативними, але, безперечно, рідковживаними.
Зрештою, попри спроби технічно "вирулити" хай навіть ціною змісту, є очевидний недогляд на зразок римування "колись-коли"(?). При цьому повно рим та асонансів добрих, вони свою функцію виконали.
Подумавши, зазначу, що загалом складається враження, що перші два рядки кожної строфи задавали римування, яке керувало перекладачем у наступних трьох, а ритміка змушувала перетрусити загалом кращі змістовно рядки в такі, які є зараз. Тобто, техніка була керівником перекладу, а не його засобом. Якщо це тільки мені здалося - перепрошую. Така моя аргументація, такі висновки.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.40939283370972 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати

• Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …→

• Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …→

• День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …→

• Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …→