Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51563
Рецензій: 96011

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Переклад №19 - Володимир Чернишенко, автор: Дванадцятий Конкурс Поетичних Перекладів)

© Перекладач, 09-10-2009
Що мені до вподоби в цьому варіанті - це, безперечно, увага до авторської побудови твору, спроба дібрати максимально цікаві - де виходило - асонанси. Зрештою, намагання перекладати не букву, а значення - теж. Мені до вподоби цілісність тексту - обраної тактики перекладу автор дотримав послідовно. Далі більше про саму тактику і чому попри ці плюси переклад загалом - як переклад, а не як ориґінальний твір - мені не дуже сподобався.
Що не сподобалось - те, що не вдалося, як на мій погляд, втриматися на лезі , баланс явно перехилив у бік власної творчості.. Тобто: заради збереження ритму і підбору рими в перекладі подекуди випущено змістові акценти (у третій строфі Yet knowing how way leads on to way замінено геть нейтральним, фактично дублюючи ост. рядок, у другій строфі зроблено наголос на тому, що шляхи обидва протоптані, хіба трохи по-різному, тоді як Фрост підкреслює легкість одного і закинутий другий тощо), а часом змінено зміст ("новіший" - тоді як ішлося про закинутий, "з сумом" - тоді як автор сам дозволив читачеві уявити емоцію, зобразивши хіба "зітхання", перша строфа у Фроста акцентує на шляхах, тоді як переклад спиняється на ліричному героєві, дописування вигуку("промовив"), тоді як йдеться саме про роздум постфактум.. тощо). У Фроста слова прості, він не архаїзує і не дотримується "високого штилю", тоді як перекладач рівномірно розклав "навпрошки, травиці, падолист" - що не є словами неввідомими чи ненормативними, але, безперечно, рідковживаними.
Зрештою, попри спроби технічно "вирулити" хай навіть ціною змісту, є очевидний недогляд на зразок римування "колись-коли"(?). При цьому повно рим та асонансів добрих, вони свою функцію виконали.
Подумавши, зазначу, що загалом складається враження, що перші два рядки кожної строфи задавали римування, яке керувало перекладачем у наступних трьох, а ритміка змушувала перетрусити загалом кращі змістовно рядки в такі, які є зараз. Тобто, техніка була керівником перекладу, а не його засобом. Якщо це тільки мені здалося - перепрошую. Така моя аргументація, такі висновки.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.040502071380615 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати