Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Переклад вірша Номана Челебiджихана „Я присягнув”

(Рецензія на твір: Умови 6-го конкурсу поетичних перекладiв, автор: 6-й конкурс поетичних перекладiв)

Дорогі друзі! Працюючи над перекладом цього вірша я зробив декілька спостережень і висновків, якими спішу поділитися з вами. Дуже цікаво почути вашу думку з цього приводу і порівняти її з моєю.

Отже – момент перший. Структурність вірша.
Безперечно, постійний рефрен-відкриття на початку кожного стовпчика річ очевидна, його передача буде обов’язковою для кожного перекладача. Проте, цей рефрен ще й свідчить про певну циклічність вірша, його, так би мовити, повторюваність. Що я маю на увазі. Розглянемо перший стовпчик. Його відкриває постійний рефрен – що ліричний герой присягнув зробити. Далі йде мотивація присяги (риторичне питання, другий рядок) і власне сам текст присяги – якщо я не зроблю, то нехай мені... До речі, зверніть увагу на стандартність цього тексту присяги. Згадайте, як часом кажуть „Щоб я здох!” Тут, безперечно, все значно поетичніше, на вищому рівні, але суть така ж.
Тепер увага – другий стовпчик за структурою повторює перший, отже перекладати його треба, дотримуючись структурної аналогії: знову суть присяги, мотивація і сакральний текст. І не лише структурної. Nasıl bolsın – ще один повтор, спільний втім лише для перших двох стовпчиків вірша, який ще дужче підкреслює їх аналогію. Так само аналогічні треті рядки першого й другого стовпчиків. Нехай Олег Дерім мене поправить, коли я помиляюсь, але мені здається, що у обидвох третіх рядках однаковий порядок частин речення. Думаю, цього бажано дотримуватися й перекладачам.
Третій стовпчик вбирає в себе обидва попередні, формуючи з них одне ціле. Це єднання відбувається у другому його рядку: все знаючи (перший стовпчик) і бачачи (другий стовпчик)... Проте, будучи інтегральним (у зн. об’єднувальним), третій стовпчик частково зберігає структуру своїх попередників. Спершу йде мова про те, що саме він присягнув зробити, лише тут це розтягнуто на два рядки. Випускається обґрунтування і дещо змінюється тональність тексту присяги. Тепер це не зовсім стандартна присяга. Замість “якщо я не зроблю, то...” автор говорить “а коли б я і не зробив, то...”
Таким чином, третій стовпчик виявляється своєрідним кільцем, на яке нанизані два менших – перший та другий стовпчики. Але це все ще кільце і на це варто зважати.

Другий момент – римування. Цікава особливість – дієслово у кінці речення. Розумію, що і рими дієслівні через це, і не надто багато їх у вірші – також з тієї ж причини. Проте.
Перекладач, як на мене, повинен врахувати деяку моноримічність вірша, яка у даному випадку не спотворює його (як це було б у випадку української мови), а надає йому стрункості. Римуються між собою, зверніть увагу: iñlesin, qurısın, körmesin, bolsın. Це останні слова 2-4 рядків перших двох стовпчиків. Також зверніть увагу на несподіване римування yaşasam, сanmasam, bolsam. Це – треті рядки кожного зі стовпчиків. І ще додайте туди ж: usanmasam, yaşasam, muğaymasam із середин третіх рядків – маю відчуття, що це також дієслова. Нічогенька картина правда ж?
То що робити перекладачеві? Ні, безперечно, я не вважаю, що потрібно відтворювати часто недоречну в українському віршуванні моноримічність або повторювати усі ці рими. Я свідомий того, що вони з’явилися через специфіку татарської мови. Говорячи про усі ці римовані слова, я просто хочу підвести вас до думки, що оті три рими, вказані Олегом Дерімом – не все, на чому тримається вірш. Я говорю це тому, що боюся, дехто з нас може ухопитися за можливість полегшити собі роботу й обмежитися лише цими трьома цвяшками у поетичну конструкцію. Як бачите (думаю, я вас переконав, а як ні – доведіть мені протилежне, я ж можу й помилятися!) ця конструкція значно стрункіша й міцніша, ніж здається на перший погляд.
На жаль, я вперше стикаюся з татарською мовою – мене поправлять, раптом що. Цей вірш тримається купи:
1. на римах 2-4;
2. на рефренах;
3. на повторюваних і внутрішньорядкових римах.
На мою думку, з цих умов в українському перекладі доцільно дотримуватися лише двох перших. Моноримічність часто псує враження від вірша, надаючи йому монотонності. Думаю, варто замінити цей віршарський засіб, доречний в оригіналі, але недоречний у перекладі на українську, вітчизняним аналогом.
Яким? По-перше, внутрішньорядковою римою (у розумних межах). По-друге – алітерацією. Думаю, гра звуків у словосполученнях, повторення звукових комбінацій зможе виконати у перекладі ту роль, яку в оригіналі мала моноримічність. До того ж, мені здається, що подекуди варто скористатися на додачу до струнких і точних рим 2-4 ще й римами нестрогими, або навіть – натяками на рими. Вони можуть не лише бути доречними, а й стати в пригоді.

Третій момент. Думаю, багато хто з вас уже розібрався з розміром, проте, хотілося б остаточно усе з’ясувати. Думаю, хорей /-/-/-/-/-/-/-/ не відображає повною мірою розміру вірша. Бракує дуже важливої речі – цезури. У шестискладовому хореї вона вже бажана, а що вже казати про п’ятнадцятискладовий? Вона тут теж є, тому я раджу нотувати і перекладати за такою схемою:
/-/-/-/-|/-/-/-/
Вертикальна лінія – цезура, ритмічна пауза посеред рядка. Варто слідкувати, щоб у наших з вами рядках вона не припадала на середину якогось слова, бо негарно й неструнко буде. Я б узагалі розбив рядки на два:
/-/-/-/-
/-/-/-/
так простіше.

Ось і все. Сподіваюсь, вам було цікаво. Був би дуже втішений, якби мої роздуми стали вам у пригоді.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041067838668823 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати