Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Переклад №1 Автор: Ернета , автор: П'ятий конкурс поетичних перекладів)

Дуже радий, що розширюється представництво нашого змагання. Страшенно втішений, що з’являються нові талановиті люди, які беруться за переклад. Власне, до конкретно цього перекладу, як до перекладу, зауважень не багато. Викликає питання мотивація появи слова „череда”. Це – пряма калька. У словнику Грінченка значення череди такі: 1). Стадо крупного рогатого скота; 2). Bidens tripartite; 3). Просо разных сортов. Самі бачите...
Тепер про речі концептуальні. Переклад з близьких мов, як я вже неодноразово писав, це пастка для необережного перекладача. Я звісно можу безнадійно помилятися, але водночас, можу аргументувати свою позицію: неприпустимо перекладати вірші з близьких мов слово за словом, шаблонно. Що ж ми бачимо тут? Авторка всюди, де прямий переклад не збивав розміру, вдалася до схеми прямого (мало не „рутівського”) перекладу. Навіть рими лишилися ті самі, що й в оригіналі. Звичайно, ви заперечите мені, що мета перекладача – точно передати вірш рідною мовою, зробити його доступним читачеві. Я згоден. Лише не ТОЧНО, а АДЕКВАТНО. Перекладний твір – продукт спільної праці перекладача та автора, де перекладач є не дротом, по якому йде інформація, а РЕТРАНСЛЯТОРОМ. Він сприймає інформацію, перетворює і видає ПРИЙМАЧУ (читачу) продукт, який той може засвоїти. Продукт на вході і на виході до РЕТРАНСЛЯТОРА якісно інший.
При перекладі з віддалених мов це виходить природно. Перекладач просто МУСИТЬ щось міняти, бо інакше не вкладеться в ритм. Не буває тут проблем і з калькованими римами. А ось при перекладі з мов близьких такої САМОРЕГУЛЯЦІЇ нема. Ось у чім біда. Тому перекладач сам повинен себе контролювати і стримувати. Власне, увесь переклад з близької мови – страшенно технічно складне балансування на межі між відповідністю оригіналу та самою оригінальністю. Перекладачці цього конкретно твору це не вдалося.
Це, однак, не значить, що вона погано попрацювала. Вірш видався гарним і струнким, вона відчула і передала ритм, не вжила слабких рим, дотрималася легкості звучання. Проте, боюся, це більше заслуга Богдановича... :)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027096033096313 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати