Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2710
Творів: 52097
Рецензій: 96321

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Переклад №1 Автор: Ернета , автор: П'ятий конкурс поетичних перекладів)

© Володимир Чернишенко, 27-08-2008
Дуже радий, що розширюється представництво нашого змагання. Страшенно втішений, що з’являються нові талановиті люди, які беруться за переклад. Власне, до конкретно цього перекладу, як до перекладу, зауважень не багато. Викликає питання мотивація появи слова „череда”. Це – пряма калька. У словнику Грінченка значення череди такі: 1). Стадо крупного рогатого скота; 2). Bidens tripartite; 3). Просо разных сортов. Самі бачите...
Тепер про речі концептуальні. Переклад з близьких мов, як я вже неодноразово писав, це пастка для необережного перекладача. Я звісно можу безнадійно помилятися, але водночас, можу аргументувати свою позицію: неприпустимо перекладати вірші з близьких мов слово за словом, шаблонно. Що ж ми бачимо тут? Авторка всюди, де прямий переклад не збивав розміру, вдалася до схеми прямого (мало не „рутівського”) перекладу. Навіть рими лишилися ті самі, що й в оригіналі. Звичайно, ви заперечите мені, що мета перекладача – точно передати вірш рідною мовою, зробити його доступним читачеві. Я згоден. Лише не ТОЧНО, а АДЕКВАТНО. Перекладний твір – продукт спільної праці перекладача та автора, де перекладач є не дротом, по якому йде інформація, а РЕТРАНСЛЯТОРОМ. Він сприймає інформацію, перетворює і видає ПРИЙМАЧУ (читачу) продукт, який той може засвоїти. Продукт на вході і на виході до РЕТРАНСЛЯТОРА якісно інший.
При перекладі з віддалених мов це виходить природно. Перекладач просто МУСИТЬ щось міняти, бо інакше не вкладеться в ритм. Не буває тут проблем і з калькованими римами. А ось при перекладі з мов близьких такої САМОРЕГУЛЯЦІЇ нема. Ось у чім біда. Тому перекладач сам повинен себе контролювати і стримувати. Власне, увесь переклад з близької мови – страшенно технічно складне балансування на межі між відповідністю оригіналу та самою оригінальністю. Перекладачці цього конкретно твору це не вдалося.
Це, однак, не значить, що вона погано попрацювала. Вірш видався гарним і струнким, вона відчула і передала ритм, не вжила слабких рим, дотрималася легкості звучання. Проте, боюся, це більше заслуга Богдановича... :)
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 3.0601229667664 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …