Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Третя редакція

(Рецензія на твір: Переклад № 13. Автор: Андрій Д., автор: Третій Конкурс Перекладів)

© Володимир Чернишенко, 30-05-2008
Шановний авторе!
Мені дуже подобається ваша праця, інакше б я не наважився на таку зухвалість. Ви подали на конкурс два варіанти твору, кожному з яких – ще крок до того ідеалу, який я собі бачу. Тому я вирішив їх синтезувати у один, ІМХО, дуже хороший переклад.
Ось сам синтетичний текст:

1. Чом ти не чуєш, що кличе нас пісня,
2. Хлюпіт струмків, що біжать в низині?
3. Травню радій, бо скінчиться й опісля
4. Більш не прийде дивовижна ця ніч!

5. Кучері милі у вельоні з маю,
6. Синіх фіалок вінки росяні.
7. Вітер вдихни, що один не дрімає
8. Й дихає росами в дивну цю ніч.

9. Чую – співа полонина весняна,
10. Серцем гукаю, молю все гучніш,
11. Хочу тобі молоде почування
12. Подарувати в одну лиш цю ніч.

13. Місяць-кохання лиш нині заквітло,
14. Пахне, сміється щомиті певніш.
15. Дніє - спішім, вже за обрієм світло,
16. Швидше цілуй, моя панно, в цю ніч!

А тепер я поясню, чому вирішив саме так.
Перший рядок – відсебенька, каюсь. Але жмені здається, що це саме та золота середина між простою констатацією і обуреним вигуком, яку ви майже знайшли.
Другий рядок – дзюркіт не подобається. Ви його й самі замінили. Можна ще плескіт.
П’ятий рядок – першого разу був значно кращий. По-перше, у ругому вашому варіанті „Вельоном вкрию я кучері милі” страшенно погано звучить оте „вкри ю я”. По-друге – слово май просто чудова знахідка тут! Це і місяць травень і (за Грінченком) зелень, клечання. Тому я лишив першу редакцію.
Шостий рядок – перша редакція була не надто вдалою. І через „ВВінку” і через ноги, до яких кладуть вінки. Але й друга редакція – теж не годиться – переобтяжена якась, штучна. Тому я пропоную ще одну відсебеньки, з мінімальними змінами до ваших варіантів.
Сьомий рядок – оскільки п’ятий лишив першу редакцію, то й тут доводиться, бо ж рима. Та й текстуально більш-менш...
Восьмий рядок – знов таки, краще звучить перша редакція. Але „пахощі носить” надто надумано. Я думаю, що вашу думку адекватно передасть саме моє прочитання „дихає росами”.
Десятий рядок – друга редакція без сумніву краща. Бо ж не кричить, а гукає й молить.
Одинадцятий – синтез двох редакцій.
Дванадцятий – лише у цю ніч за рахунок „лишеу” читається погано. Думаю, великої біди не буде, коли написати, як у моєму варіанті.
Тринадцятий – дивно, чому заквітло, а не розквітло...
П’ятнадцятий – у першій редакції є якась динаміка, рух.
Шістнадцятий – а ось моя панно – це круто. А те, що наречена – й так ясно.

Вибачте, коли вам мої виправи були неприємні. Просто мені дійсно сподобалася ваша праця.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.043314933776855 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати