де?

хочу до сказаного додати, що слід чіпляти не українського бриля, а українського циліндра (чи що там носили в ті часи), знайти ті засоби, що дали би змогу зрозуміти автора. тут можна дуже довго розводитись на почату тематику, та нема бажання. бачення кожним одного і того ж сонету, як показав конкурс, дуже різниться.

і не дивно. бо в кожного з перекладачів своя українська дійсність, оточення, лексика, а отже і "брилі".

а Іванці - подальших успіхів! (:
з повагою,
© andriy м.д.

© анонім, 20-03-2008

Згоден із п. Андрієм - Іванка попрацювала добре, але для вдосконалення потрібно ще попрацювати. Для читача не важливо скільки часу витратив автор для перекладу, а важлива якість, тому краще було б виконати один переклад, але більше його "відшліфувати".
Хотів би висловити свій погляд на підхід до оцінки якості перекладу. Уявімо, що декілька художників малюють з натури "Мерседес". Не дивно, що малюнки будуть різні за майстерністю, але всі вони повинні зобразити автомобіль. Дуже дивним було б, якби один із художників "причепив" до автомобіля колеса від воза, пояснюючи це тим, що так глядачеві буде зрозуміліше, як автомобіль їде. Для чого ж на Шекспіра одягати українського бриля, якщо природніше йому личить англійський циліндр? От і в перекладах читач повинен відчути того Шекспіра, яким його уявляють англійці, тоді він буде найбільш правдиво перекладений. А Іванці - подальших успіхів!
З повагою М.Цибенко ( свій сонет я з різних причин із конкурсу зняв ).

© анонім, 20-03-2008