Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Два кольори...

(Рецензія на твір: Шекспір. Сонет 66. На конкурс, автор: Галина Михайловська)

Привіт! Про те, чи дотягують надіслані переклади до Шекспіра - вирішувати лише самому Шекспіру. :)
Підхід пані Галини до перенесення Шекспіра у нашу систему координат насправді становить собою значно складнішу проблему, ніж здається на перший погляд. По суті, змагаються два підходи до перекладацтва. Перший - осучаснення, передача сучасними категоріями. Цей підхід грішить ось чим: сам Шекспір творив давно, а отже й для носіїв англійської його мова і стиль виглядають дещо архаїчними. Тому з*являється другий підхід - передача англійської архаїки через архаїку українську. Почитайте перклад Ігора Костецького на сторінці конкурсу на Камінці. Він саму мову робив архаїчною і малозрозумілою. Так само, як архаїчною і малозрозумілою видається Шекспірова мова її сучасним носіям.
Не варто обманюватися "вічною молодістю" геніїв. Істина геніальність Вільяма не у сучасній мові, а в тому, що його СТАРОЖИТНОСТІ сприймаються НАМИ, як сучасність.
Я не надто категоричний? Я просто хотів сказати, що обидва окреслені вище підходи є рівноправними і заслуговують на існування. Перекладач вибирає свій шлях, читач - чи йти з перекладачем.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042476892471313 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати