Дзвінок, завжди мелодійний і делікатний, гримнув так, що всі аж підскочили.
- Вони! – зойкнула дружина.
- Вони! – заверещали діти.

Андрій стримано посміхнувся і подумки вилаявся. Поправив краватку та попрямував до дверей. Він йшов і рахував кроки: од...

З дитинства я часто хворів. Просиджував дні за днями в зачиненій двокімнатній квартирі сам-самісінький. Бо я один в батьків, а вони, як усі дорослі, працюють до вечора – на заводі, що ніколи не спиняється й на секунду.
Так от, я хворів. Не вважайте це ...

Розклад. Розпорядок. Порядок денний. Денний-буденний. Буденність. Дні минають за тими розкладами однакові, наче ґудзики на пальті. Робота – хатні справи, робота – хатні справи; і ще добре, коли є робота; хатніх справ скільки не перероби, а вони все одне є...

Текст видалено автором твору...

Коли промені літнього сонця прокльовувалися крізь гілки горіха в кімнату, Сянка прокидалася. Так солодко, як в бабусі, їй не спалося більше ніде на світі. Вдома, у місті, заважали автобуси, що від світанку човгали під вікнами. Десь у гостях ( то трапляло...

– Сьогодні я бачив горностая! – з порогу заявив Іван, і відерце з лискучими карасятами брязнуло під ногами сонної ще Ярини. – Уявляєш, звір  ішов просто на мене, довелося поступитися: мабуть, я стояв на якійсь стратегічно важливій для звіра стежці, і ві...

Шуміло метро. Сидів зручно на сидінні, поки десятки постатей тулилося у вагоні, стоячи. Сидів, хоч були серед них жінки, діти, старі і немічні люди. Може каліки й недужі. Може вагітні і з грудними немовлятами.. Це байдуже, бо хотілося сісти. Ноги і тіло, ...

Софія

- Я лечу у першу свою космічну подорож, - промовила дівчинка років восьми, торкаючись маленькими пальчиками великого круглого ілюмінатора, який був майже на всю стіну космічного корабля, - сподіваюсь, мені сподобається. Тату, що ти робиш?
- Я пр...

Це був дах театру: будівлі, де ще кілька годин тому лунали оплески, де змішувалися парфуми шанувальниць і де актори врешті змивали грим. Театру, розташованого за кількасот метрів від повстання, де за декорації правила реальність. Театру, на який пожежними...

.
5(продовження)
Поїхала до Дана, щоб повернути теплі стосунки, які танули, як весняний сніг. Добиралася  автобусами, аби швидше доїхати і побачити його, моє Величне кохання!! Моя мрія! Моє натхнення, адже дякуючи йому, я підкорила літературний подіум, ...