Ілля Олександрович Мороз своїй суспільній місії завдячує, напевно, прізвищу. Років п'ятнадцять тому йому запропонували роль Діда Мороза на відкритті міської ялинки – відтоді й при параді щогрудня.
Спершу ледь упросили.
– Нащо воно мені, – опирався, – я ...

Мій дядько був вправним мисливцем та неперевершеним байкарем. Знав він їх напам’ять чи видумував на ходу, але на кожну тему в розмовах тут же знаходилася відповідна мисливська чи армійська байка.
Приїхав я якось погостювати до дядька. Акурат після то...

Картинка одинадцята, вона ж про непристойність моху.
Того дня добряче світило сонце, ясно було, що й сліпий бачив хмари на небі.
Але червоного «Бентлі» воліли не бачити навіть зрячі.
Плуганилася по пішохідному переходу мамця з  дитятком обіч та ще з од...

Новий Рік починається тоді, коли в калюжах міста, там, де плавають якісь цурупалки та шматки поліетиленових кульків, вчавлено шкурки від мандаринок. Отак ідеш в темряві, бо дня наприкінці дня листопаду немає, є темрява, яка зранку змінюється депресивним м...

Новий друг
Що ви знаєте про темряву? Для когось це лише частина дня після заходу сонця, для когось — великий страх. А хтось взагалі вірить, що вночі усякого роду страхіття виходять лякати прохожих у темряві. Але Леонід дотримується іншої думки.
Це трап...

Увесь початок літа пекло просто нестерпно, а потім піднявся сильний вітер. Він дув три дні і три ночі, завалив кілька вутлих парканів, понаносив сміття, злюче бився у ворота. На третій день вітер уже дмухав з подвійною силою, гнав майже безлюдним селом ...

Картинка шоста, безнадійно-пошукова.
Мав не будинок, палац Роман Іванович, автомобілі стояли цілими автопарками, яхти мав і вілли за кордоном. Та все таким золотом шите, такими меблями з красного дерева гонороване – всяк би заздрістю спопелив з-за недося...

Калейдоскоп – то є мереживо самого життя. Мереживо з вузликів, один за одним, один за одним, від початку й до кінця, що все здається нескінченним, як Всесвіт, хоча всі прекрасно розуміють, що й він скінченний, от тільки ми всередині горизонтів, нас поза н...

Молоко

Стайня була відразу за літньою кухнею, тільки вхід збоку. Там навіть спільні двері колись були. Точніше, вони досі є, але заставлені столом з однієї сторони і замкнені на ключ з іншої. Тільки трохи світла крізь зафарбовані шибки проникає до стай...

Сварка, що вже давно назрівала в компанії, нарешті спалахнула. Вона тривала весь ранок, супроводжувала вмивання-вбирання, чаділа за кавою та все ще не вщухла остаточно, коли вийшли їхати на пляж. Сталося все, як часто буває в таких випадках, через дрібнич...