А далі було життя.
Почалося воно з народження дітей. Троє дівчаток оросили своїм криком двір та хату Вась-Вась.
Семиноженки – їх у селі було багато. І там, і там, й аж на тім кутку сімей із шість, й аж на тім он – три. Навіть Василь Семиноженко ще один ...
– Умер Грицько! – сказав дід, скидаючи картуза й не знаючи куди б його покласти. Сказав і обвів поглядом Сашка й бабу – от, мовляв, яку важливу новину я приніс, я – перший, від мене ви обоє взнали, що Грицька нема вже.
Коли помер Сталін та пішли амністії, Василині лишалося сидіти ще чотири роки.
Василь грішним ділом думав, що звільниться й Вася. Але не склалося.
Так і чекав весь термін Василининого ув’язнення, орючи лани та справляючи техніку. Вірячи, що вона поверне...
Традиція шкільних театральних гуртків з водевілями та капусниками в хрущовські часи перейшла в клуб веселих та кмітливих. І хоча вже правив Брежнєв, на телебаченні гру заборонили, в нашій школі вона ще трималася. В ній із задоволенням брали участь всі вчи...
Коли Василь повернувся з армії, йому лишалося ще довгих шість років чекати дружину з тюрми.
Донечка їхня на той час померла від кору, не вгледіла бабця, тож прийшов служивий до своєї оселі та й зажурився тоскно.
– Що робити? – питався в матері.
– Жени...
То було провидіння.
Провидіння – це ж не завжди знаки в небі між хмар чи знамення хресне. Провидіння іноді приходить і з біди.
Того року розкуркулювали господарів – багато. На Липках, кутку їхнього села, виселили з домівок дві родини. Виселили далеко –...
Ніхто за всі двадцять сім років не звертався до неї поштиво – Юлю, Юлечко, Юлясю. Тільки Юлька, наче вийшли з автобуса і жбурнули непотрібний квиток в запльований сірий смітник. Змолоду її непутящу матір звали Любкою, батька-пиячка Льон...
Трапилося це давно, ще до тої страшної війни. Тоді в селі не було ні електрики, ні брехунця на стовпі біля сільради. Новини доходили з чуток або з газети, що виписував мій батько. Увечері того дня, коли до нас заходив поштар, біля батьківського двору ...
Йду на шурхіт. Долівка під ногами неприємно рипить. В будинку темно. Лише молодий місяць, якому під силу оживити тіні, малює на стінах білі плями. На деревах у садку зітхають сичи. Неприємний, моторошний звук…
Безшумно відчиняю двері братової кімнати. В...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design