щовечора ми ходимо на той самий цвинтар
дивитися як помирають птахи
спершу ми намалагися їх рятувати
але їхні крила розсипаються від дотиків
і птахи плачуть від безкрилля

ми пам'ятаємо їхні імена
витоптуємо їх на піску і снігу
пошепки промовляємо...

Це гріхопадіння таке недоречне,
Коли вже годинник упав на пів-п'яту,
Коли замовкає надтріснутий глечик,
Кого нам здолати?

А потім сусід заглядає у двері,
І вже не живемо у тому будинку,
Чарівне минуле на фотопапері
Зника за хвилинку.

На чорно...

Текст видалено автором твору...

Оглав

Пролог   
Сцена 1. Витлеєм, ясла. Пахне сіном   
Сцена 2. Міський майдан у Витлеємі   
Сцена 3. Русалим. Вечір. Тронна
зала в палаці Ірода
Сцена 4. Біля Йордана
Сцена 5. Берег моря в Галілеї
Сцена 6. Хуто...

Заборони впали
яблуком стиглим, важким -
із скарбниці розбитої
аромат миґдальний здіймається.
Навколо скарбнички -
шкарлупиння розлущене,
а вуста гіркотою
уже поціловані...
У сандаловім сутінку
смуток жахається
гілля дерев,
проростаючих крізь
...

Перстень темряви ночі навколо -
зорі світять очима гадюк.
Заворожує серце магія слова -
шепоту змія отруйних спокус.
Досить-досить! Нехай буде тиша!
Kажуть, що з тиші приходить Бог -
на початку всього були, мабуть, сльози -
і крапала з неба іскрами...

Щербатий місяць холодними вустами цілував чорні мов, смола вуста ночі, пестив срібними пальцями збуджену наготу тіла. Сін колихав Гекату на легких хмарах, зітканих з любові і печалі. А стони коханців зривались воронами у чисте небо, де сльози бога ставали...

....

З двору фабрики вийшов пізнього вечора, коли охоронець готувався закривати ворота.
- Доброї ночі! – Промамляв беззубим ротом вартовий.
- Доброї. – Відрубав чоловік, проходячи крізь ворота.
«Вона досі спостерігає за мною. Бісова жінка….»
Атей міг п...

Блукають очі у пітьмі.
Когось шукають, щось глядуть.
Сто раз примарилось мені,
що десь вітри Її несуть.

З-за хащів блиснули зіниці,
У тьмяній місячній обставі.
Причинні душі та нічниці.
Під свій танок пісень співали.

Чугайстер, морок, упирі.
...