І що залишається в очікуванні
невідворотнього і неминучого?
Животіти тільки бранцями долі
і випивши міцне місячне сяйво,
лежачи на канапі, спостерігати,
як неспішно обертається всесвіт
і слухати білий шум, наче зливу....
Чи варто триматись за це існування
у світі, де лише холод, де тільки злива
нагадує нам, що бувало щастя і літо,
що бувало кохання, прощавання і радість
нових зустрічей і рідна, тепла домівка
під небом, ще не заплямованим димом
руйнувань і пожеж і вв...
Сховавсь у жовтій торбі сонця світ.
Гойдає сизу хмарку вітру твіст.
І білий голуб пише небу твіт.
Лінивий кіт рудий ще має хист,-
Тримає день за тіні хитрий хвіст.
Та сум плете берізок дрібнолист.
Кладуть думки хиткий у осінь міст....
Питає нині вчителька у Тані:
- Скажи, що значить слово «водоплавні»?
Мовчить. Не знає та. – А хто поможе?
Хто, дітки, плавать у воді ще може?
У класі варіантів, звісно, кілька:
Це, певно, риба, пироги й сарделька!...
Цензура цензурує цензуру,
Сьогодні ти скажеш, а завтра запишуть,
Твою душу залиють від "covid" залишеним спиртом,
Від ампул до ампул, комусь їм "zajebiście".
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design