Складна самота перевтілених сновидінь
заплетені коси дощів і латаття туманів
Я ходитиму боса, аж поки не вирощу ратиць.
Це вакації - квіти настурцій, порічки, пиріг.
На горищі є шафа з книжками, яких не читають.
Пахне соками липня калюжний веснянкови...

Це серце герцем б'є глибоким сном
Проносить у бульоні із неону
І стукає в вікно дощ, пульс - усе одно
О, лейтенанте, тобі час в дорогу.
Слова забуксували, як німа,
Очима гострими пришпилена до стінки.
Колючість і шершавість всіх відтінків
Я на дозв...

перетнула
змінила кордони
враженої радіацією темряви
моєї-примоєї шкіри
віє морем дивний перетин мене зі світом
подолала
запахла талим снігом
нагадала
кола малювала
сиділа на парапеті
себе почувала
словами, сказаними Джульєтті...

Ревізори часу пестять мої скроні - чи пора?
Ревізори часу гладять мій живіт - не спізнись.
Тонкі пальці синюшні ревізорів часу ніжать моє лице.
- Нумо, хлопці, чи не випити нам?!
Чого це ви мовчите?...

Колись тут була якась дурня...

немає...

Цей потяг їде плавно, мов летить.
Гігантська тінь зависла у повітрі.
А сонце сяє, наче хрест на митрі,
і щось у голові моїй дзвенить.

Цей передзвін - ознака анемії.
І справді - гріх нормальною назвати
напівпритомну маячню палати,
за вікнами якої ...

ДО
хтось приносить нам воду -
каже, вам треба води,
бо кожисті ящери літа
зачуяли ваші сліди
в піддашші залопотіли
кігтистим пахким теплом
повипинались надії
крихти під спільним столом
воду в брудному глеку
ставте на спільний стіл
будем вітати ...

Текст видалено автором твору...

......