Складна самота перевтілених сновидінь
заплетені коси дощів і латаття туманів
Я ходитиму боса, аж поки не вирощу ратиць.
Це вакації - квіти настурцій, порічки, пиріг.
На горищі є шафа з книжками, яких не читають.
Пахне соками липня калюжний веснянкови...
Це серце герцем б'є глибоким сном
Проносить у бульоні із неону
І стукає в вікно дощ, пульс - усе одно
О, лейтенанте, тобі час в дорогу.
Слова забуксували, як німа,
Очима гострими пришпилена до стінки.
Колючість і шершавість всіх відтінків
Я на дозв...
Ревізори часу пестять мої скроні - чи пора?
Ревізори часу гладять мій живіт - не спізнись.
Тонкі пальці синюшні ревізорів часу ніжать моє лице.
- Нумо, хлопці, чи не випити нам?!
Чого це ви мовчите?...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design