А рушники - як брови на віконцях,
І вишивка матусина на них.
Червоні півники, яскраве сонце,
Немає рушників ніде таких.

Століттями боролися за волю…
Невже ми ладу не дамо самі?
І Ярослава Мудрого, і Ольгу,
На рушниковім бачу полотні.

Я чую мов...

Зірок на небі тріснуло кресало,
Зористий рій сміється у вікно.
До ранку залишилось зовсім мало,
Пішов селом... не спиться все одно.

Серпневі яблука про щось в садочках
Із грушами  тихенько гомонять.
Ледь, ледь  помітні кола у ставочку…
Когось рус...

Упала ніч, я чув її падіння…
На хати, на діброву, на садок.
Неначе простирало темно-синє,
Із дірочками для усіх зірок.

Упала ніч, і мов би кішка чорна
Проникла скрізь під грушу, під бузок.
Яка ж у неї чорнота моторна,
Миттєво догабняє кожен крок....

дзвоником продзеленчати на шиї вельветовим вигином
- радуйся, радуйся -
лавандовим запахом голову до себе прийняти
м'яко-м'яко
збрусом запрошувати новим невідомим відтінком
готова дубова
коли голуби вже у небі
готова дубова...

Текст видалено автором твору...

Вона любила скрипаля,
Його несамовиту гру:
З ним оберталася Земля
Навколо безугавних струн.

Спрагливо кликала на біс
Про нього спогади вночі,
Схиливши голову набік,
Мов мала скрипку на плечі.

І кожен з оплесків жарких
Їй тугу ніжно спопеляв:
...

З безсоння чутно голос Птахи,
Її останньої офіри:
Колись вона зійшла на плаху,
Щоб мала постіль душу з пір’я.

Та пісня лине так натужно,
Аж набиває очі пухом…
Чи прислухаюсь до подушки,
Чи затуляю нею вухо?
...

Текст видалено автором твору...

                         От і не стало
                         більше
                         безсонних ночей,
                         пустих пас’янсів
                         під ранок,
                         німих телефонів
               ...

Я так натхненно згадую тебе
І навіть в дощ, а може й в
                                    хуртовину.
Минає час, година далі йде
Так зупинити хочу цю
                                   хвилину!
Стоїть годинник, час біжить
                         ...