Ви не повірите, шановні,
З асфальту я до Вас кажу.
Ви не повірите мені!
Та я Вам правду, розкажу.

Я є початок і кінець!
Я там бував, де Вам не бути.
Я йшов із Вами під вінець,
І в спальні скрип мій було чути.

Я є майбутнє і минуле!
І не одне ...

В Костопольськім кар`єрі,
Пісок де добували.
Ще за часів Радянських,
А потім сплюндрували.

Я з камерою повзав,
Робив чудові знімки.
Знайомої, засмаглої,
І радісної дівки.

Так лазячи кар`єром,
Знайшли ми білу глину.
І з голови до п`ят обпецяв...

В маршрутці товканина,
Притис Твої сідниці.
Між нами лиш тканина,
Штанів, трусів, спідниці.

На дворі страшна спека,
В маршрутці люди мліють.
Ти теж така гаряча,
Ще й вушка червоніють.

Ці ями на дорозі,
То вверх, то вниз, благаю!
Я ніц зробит...

Прийде весна,
Заквітнуть луки,
Прийде вона,
Нема розлуки.

Обличчя рідне,
Сердечний жар,
Зопрівше спіднє,
Весняний дар.

Повітря тепле,
Радість котяча,
Коханням сипле,
Душа дівчача.

Любов іззовні,
Парки, озера,
Худії, повні,
Весна химер...

Клята робота - нас розлучає,
Та серце Твоє має бути моїм!
Для кохання часу - не вистачає,
Я лиш мрію втонути в полоні Твоїм.

Щодня на роботу зриваєшся Ти
Маршруткою їдеш повз вранішнє місто.
І мені аж до ночі, Тебе не знайти,
Та люблю я Тебе - не...

Любов сьогодні поманила,
І мов на крилах понесла.
У ті краї де моя мила
Кохання наше берегла.

Я вже лечу, кохана, швидше
Свої обійми відкривай.
Свою любов таку тендітну,
Таку жадану - Ти віддай!

Я так люблю Тебе, шалено
Та безкорисно аж до сл...

Осінньою ніччю, покрилися ніччю,
Простягнуті руки, запалені свічі.
Забули про світло заплющені очі,
Колись я любив, а зараз – не хочу!

Не хочу торкатися дивної казки.
Я хочу щоб зникла, прекрасного маска.
Лежимо у тиші, стріляє у вухах
Ти є павук...

Я сотні теплих слів
Скажу Тобі, сестричко!
Хай посмішка осяє
Твоє миленьке личко.

Я дякую, безмежно
Батькам своїм за Тебе.
Для Тебе обережно,
Дістану зорі з неба.

Я хочу щоб Ти мала,
Усе, що забажаєш.
І щоб тривог не знала
Із тим кого кохає...

Тендітне тіло юнки
Лежить у травах й деревцях
І грється листочком
На якому щойно був цвіркун
і зник...

Самотньо вуж повзе землею
не шукаючи собі поживу
на сьогоднішній день. Бо наївся.
Ще маленька хвилинка, доторк листка
досягне її тіл...

немає...