У Києві тиша - небувала, загалом в столиці неможлива, повна та всеосяжна. Аби її почути та відчути, треба вийти на балкон: у порожніх квартирах все ще гудуть і деренчать холодильники; час від часу щось булькає та зітхає в трубах; потріскують нагріті сонце...

(продовження канадських історій)

Затор на дорозі зупинив подорожувальника біля 2-поверхового будинку з чисто вимитим сірувато-синім, як колір неба на фотографіях з Британської Колумбії, вініловим облицюванням. Освіжений дощем будинок контрастував з зан...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Вона раптово розвернулася на барному стільці до мене, подивилася швидким цупким поглядом прямо в очі і сказала:

- Станіслав, тобі туди не треба. Це - пекло.

Потім розвернулася назад до столу і продовжила веселу застільну розмову про свою  подоріж по...

*Зоська пробиралась крізь хащі…
⠀
«Угу-у-у-у!» - прозвучало неподалік і дівчина завмерла, прислухаючись до шуму. Нікого. Тільки совка тихо перекликалась з Лісовиком, відлякуючи приблуд. Зоська кілька секунд постояла на місці, а тоді рушила далі.
...

⠀
Вона ледь не вбила мене книгою*
⠀
Глухий удар зруйнував солодкий сон дівчини. Олена розплющила очі, прислухаючись до настирливого шарудіння. Попри темряву чітко бачила що на поличці з книгами щось топчеться. Маленька, пухнаста грудка ро...

Холод! Ось що ти мені востаннє дорікнув.
Мовляв, наша дружба тепер і не дружба,
бо ми занадто відчужилися
і тепер ми - такі різні..
Але коли раптово зустрілися,
я послала тобі на e-mail музичний привіт
зі словами,
що останнім часом ця музика -
на...

Текст видалено автором твору...

Усе тимчасове відходить саме по собі:
Як відшаровується зроговіла на сонці шкіра
Як олені гублять торішнє гілля на голові
Як кораблі скидають у море старі вітрила...

Залишається лише шумовиння минулих днів
І пам'ять, що з часом випалює все набіло
...