Балада про любов з першого погляду
у вечірньому трамваї
така світанкова дівчина
Г. Чубай

Тепер я знаю звідки знайшовся, як мене надибали батьки і де саме почав я кричати та аукати немовлям. Це не є капуста і не городи з бульбою. Це не хвіст лелеки,...

Перед нами  досить часто стоїть вибір,щоб вирішити: тверде "ТАК" або "НІ"..Лише два варіанти.Нема відповіді як "Ні з хвостиком,чи з чвертю"..Треба сказати твердо і рішуче свій вибір,без ніяких пояснень.Якщо дивитись на цю ситуацію з боку,то враження "Що ж...

Ніч...Вже майже з пів години ввімкнен режим "без звуку"...За 30 вилин цей йолоп навіть не прислав жодного повідомлення,хоча й обіцяв подзвонити.На ліжку лише я,телефон
і подушка.Чорт би побрав  тих японців,котрі нагородили цю штуку таким яскравим екраном...

Сонце повільно викочувалось звідкись із-за кута міста. Його проміні немов чудовий миючий засіб відраювали з поселення людей чорноту ночі. Й щомиті сутінок майбутнього відступав, оголюючи квітчасту, рельєфну картину сьогодення.
Світлана любила у цей час п...

7. Тільки десять куль.

Людям Щедряка довго вичікувати поки Батон розшукає Світлану не довелось. Вже наступного дня після того, як Андрій відвіз Світлану на дачу до Ляха, Шеремет, який стежив за її квартирою подзвонив шефові:

- Пташка залетіла. Їх че...

4. На заздрість Цезарю.

В кабінеті у Бочкарьова задзвонив телефон. Бочкарьов відірвався від паперів і підняв слухавку.

-         Вітя, там у тебе по пограбування квартири колекціонера проходить якийсь музикант. - лунав із слухавки голос Андрія.

-...

1. Людина з Міністерства.

"Валерій Олександрович, до Вас з міністерства!" - перелякано сповістила Людочка начальника одного із районних управлінь МВС міста Києва Щедряка Валерія Олександровича.

Щедряк не встиг прибрати всі папери зі столу, як до каб...

Вставай, мій Царю, з пороху і крови –
вставай, , бо вже Тобі готовий трон!
Скривавлене лице, і очі, й брови.
Вінець терновий – найвеличніша з корон!!!

Вмирало серце матері. А люди
ще ґелґотали радісно-звірино.
Глумились фарисеї:
- Де ж є чудо?
...

Одна хвилина, каже нам реклама,
то десять – в тата, сорок сім – у мами.
Хвилини телефонної розмови –
то насолода мало не казкова!

І слухають покірно телефони
всі наші теревені, передзвони.
Хвилини різні – плітки і новини,
Болючі й щирі, й радісн...

Вересневий етюд

Відлуння усмішки
і передзвін проміння,
зеленолиста
течія дерев,
бруківки устілки,
дороги павутиння,
а коло ратуші –
закаменілий лев.

Старіє осінь.
Пише нам послання.
Прозорі очі
дивляться наскрізь.
І стеляться
рядк...