Із  книги  “ВЕРСІЇ”

           * * *
Зневіри хвиля б’є в чоло,
І світ темніє на очах,
І все кричить: «Кохання не було!
То був лиш страх самотності!
Лиш страх!»
Могутній океан чека грози,
Суцільний морок і нещадний вітер…
І під дощем маленької ...

Текст видалено автором твору...

Чи люблю я тебе?
Пробач,я незнаю...
я знаю тільки себе
і через це не страждаю
Я люблю зорі,ніч та тварин
і книги читати
коли палає камін,
і на траві люблю спати...
Люблю я багато речей,
люблю як небо для всіх хтось тримає
не сплю вже багато ноче...

Сльози-вода
Сміх-лише звук
Може шкода,
що не почула я стук
Серце калатало тоді,
а може здалося
хотіла сказати тобі
та все обійшлося
Ти не почув мене
Я не старалась
Я не люблю тебе
і з чужим обіймалась
Вже мені всеодно
минуло кохання
це вже б...

Любов...Кохання та страждання
все це потрібне,як вода
А ще,коли найліпші сподівання
перетворяться лиш в слова-
це біль...страшна
вона проходить лиш з коханнячком новим
Любов..Стара...
Не забувається як фільм страшний.
Та старі рани не загояться ні...

Зачудовані підвечірнім сонцем солов’ї виспівують чарівні мелодії в шумі дерев. Зелене листя кидає мерехтливі тіні на молоду траву. Весняний вітер розносить пахощі яблуневого цвіту. Чому ж мені так паскудно? – думав Сергій, сидячи на підвіконні в кухні і д...

Багряно на вулиці, жовто-багряно,
Бузок розцвітає барвисто.
На вулиці душно, на вулиці п′яно –
Буяє закохане місто.

Закохане в весну, закохане в зорі,
Закохане в золото бань на соборах.
Ми зійдемо з Вами на київські кручі
І я покажу Вам пі...

Усе минає, мене, скоріше, оминає.

Я не політик, я умію пробачати.

Любов народжує відвагу....

Його життя щоденно катували
У мороці Лук′янівських в′язниць.
Там поховали молодую славу,
Там у підвалах загубили юний світ
Поета. О, тирани волі,
Навіщо ви вбиваєте живе?
Наглядачі! Навіщо рвете долю,
Як ув′язненая вічність прож...