І не треба..
І не буду...
Розірвуться
сміхом (?)
груди...
Виллють
регіт (?) -
чорні хвилі ...

Де ти, сонце?
Де ти, милий?...

З неба падав на землю білий лапатий сніг. Він торкався своїми м'ягкенькими пухнастими  лапами будинків,  людей, землі. Падав і танув під ногами. Олена струсила з вогняно-рудого волосся та вовняних чорних рукавичок білий пух й з огидою подивилася соб...

я сумую за літом не-бабиним,
залишаю незамкненим вхід
була сонцем гарячим я зваблена
на піску незатоптаний слід
від любові лишилося згарище
і за вітром розвіявся дим
терпким болем у скроні удар іще
і подай потім склянку води
порожнеча, тягар, недо...

Текст видалено автором твору...

„Перший раз у твоїй студії. Перший раз я була з тобою як жінка, а не модель. Вперше ми цілувались. Перший секс на столі, серед паперу, пензлів, акварельних та масляних фарб... Потім –жорсткий диван і запах твоєї шиї. Я люблю тебе...”(З ЩОДЕННИКА)

++++...

Б.
Навіщо сидіти постійно на підвіконні і дивитися в небо? Щовечора. Так начебто більше зайняти себе нема чим. Ще й напівгола. Можна застудитися. Ех, включали б по частіше голову – було б менше проблем.
Діти – це загалом добре. Вони веселі поки малі. А...

Шукаючи несказані слова,
Розкидані в кімнаті по підлозі,
Завмерти раптом в русі, в півдорозі,
І зрозуміти, що тебе нема.
…лиш самота сивіє, самота,
І зазирає крізь окрайчик щастя.
Усе, що було, більше нам не дастся.
Кімната гола біла і пуста
…лиш ...

Мені примарилося – вечір, осінь, ти
І тінь, чи ти і тінь – одне в одному,
Рогаликом гіркої самоти – займався місяць,
Ми брели додому.
А я втікала від твоїх слідів,
                         від рук твоїх
                                  і чорних асф...

   Як добре було б, якби люди уміли прощати, забувати слова, пам’ятати про квіти і сонце, пам’ятати про захід його, і про тишу, і ніч, як м’яке покривало окутує місто, тамує слова, що не треба, вже дихати навіть не треба під тим покривалом, пам’ятати про ...

Текст видалено автором твору...