Біла сукня ніколи ніким не одіта лежала біля старого каміна. Я її не одягну. Не судилось. Її одіне інша. Але це буде не ця сукня. Не цього кольору. Цей надто чистий, надто прозорий, надто справжній, як мої почуття до тебе….
Вона не така як інші - у ній н...

Міра смикає мене за ногу.
- Вставай, а то люди почнуть вмирати без майбутнього. Вставай!
Взагалі то у нас політика невтручання, але у неї комплекс вини, бо це вона вчора запропонувала "відпочивати, так відпочивати". В результаті ми приперлися с клубу...

Маленька листівка у вигляді сердечка, щирим теплом гріла руки, вона ніби випромінювала сяйво, і тим радувала душу. Тремтячі пальці вже вкотре розгорнули її  погладжуючи по гладких блискучих краях. Кілька рядочків виведених   знайомим почерком змусили серц...

Я хочу зробити боляче незвичайній людині, яка намагалась змінити на краще мій світ, зробити його таким самим незвичайним, як і вона. Чи є у мене вибір? Вибір повинен бути завжди, та в цьому випадку він чомусьне з'явився чи, може, я його не побачила. Вибір...

Погратований простір на вчора, сьогодні і завтра,
Незастелене ліжко і шепіт чужих молитов
Долітає з-за вікон, навіки і треба
Лиш повіки стулити, не знати, не чути розмов.

Просто осінь, і сонце,  і просто дерева
Закидають листками, втопитись, не зна...

Прилітають дощі, і стікає щоками туш.
Зачекався десь кіт, і давно сидить у вікні.
Я стою серед міста, я з тих непотрібних душ,
І чекає десь кіт, і сидить у німій пустоті.

Треться носом об шибку, об шибку б’ються дощі,
Витина блискавиця клубочок в ч...

***...

Текст видалено автором твору...

Я несу на плечах коромисло. Коромисло наших з тобою стосунків… По обидва його боки – важкі відра, у яких багато води. Мені надзвичайно важко нести ці відра, але з іншого боку, шкода й залишати, адже у них – все те, що було і, можливо, буде у нас з тобою. ...

Дві птахи.

Твір видалено...