а хочеш я розкажу тобі про біль, і серце враз защемить від передозування інформацією?
хочеш -- подарую спогади, котрі у нормальних викликають страх і жалість, у ненормальних - гнів і гіркоту, а у мене - непролиті сльози?.. чи може -- мрії, яким ніде при...

Скоро Новий рік. Ти знаєш? А я відчуваю. Тому що під Новий рік я стаю дуже чутливою. Не смійся, це не сантименти. Дитина... в мені оживає дитина – ота маленька дівчинка, яка чекала чуда... Яка в нього щиро вірила. Це все мабуть через сніг...
Якось я проч...

... ранок. Ти прокидаєшся.
Я поруч. Хоч ми давно вже не разом. Просто я загубилась. Чи ти зник?
Але я ...
... у воді якою ти вмиваєшся.
Ти бачиш? У дзеркалі я поряд тебе, отам за плечем. Я зігріваю його, чуєш?

... у повітрі, яке ти вдихаєш, виход...

Очі старенької жадібно вдивлялися у кожну рисочку обличчя дітей, що бавилися на сусідньому подвір’ї, ловили їх кожен рух. „Онучата мої, любі!” – тріпотіла, загнаною пташкою, думка.
Діти  - два хлопчики, близнюки, шести років, бігали за м’ячем, штовхалис...

Був чудовий літній день. Сонце загравало променями, намагаючись зазирнути під мої великі моднячі чорні окуляри. Але мені було зовсім не до його чудовості. Я йшла з роботи на зупинку, щоб поїхати додому. Йшла звичним шляхом, відганяючи клубок настирних гн...

     В повітрі кружляли пухкі сніжинки. Вальсом порхаючи з вітром. Вони неслися у безмежному просторі. Їх було мільйони, або ж мільйони мільйонів, ніжних, легких і таких прекрасних. Натомившись за ніч танцювати, вони осідали хто де встиг, щоб знову потіши...

ТЕНДЕР. ВСЯ ПРАВДА БЕЗ ЦЕНЗУРИ.
Або
МОБІЛЬНА АТАКА.

У головних ролях:
Я -- ПіАр ассистент.
Сергій Леонідович -- директор маркетинговога агенства інтегрованих комунікацій,
Тетяна -- БіТіЕль менеджер,
Денис -- креативний (Єдиний) директор,
Максим ...

Вона опускає очі при зустрічі. Вона ніколи не відповідає на привітання. Вона прикидається, що тебе не існує. Суперниця, яка тебе перемогла. Це ти допомогла їй здобути перемогу. Переможеній тобою суперниці.
Ти тупо говориш «Добрий день», в душі зажмуривш...

        ... нерозуміє. Дивиться на себе у дзеркало і не розуміє, навіщо було стільки слів, коли мовчання уміщало у себе набагато більше. Тоді набагато більше... А тепер й воно говорить пустими словами.
         Їх погляди іще не зустрічались після тієї ...

Під ногами розліталася листва – лимонна, золота, багряна... Збайдужілий вітер смикнув за беретку і вона упала. Вона протягнула руку, підняла її і попрямувала дальше. Нічого не відбулося. Нічого такого, аби звернути на це особливу увагу. Димчаста, зачовган...