Люблю очі, зачаровані неглибокими відкриттями,
хоча б шелестінням беззвучних голосів коло вечірнього плеса
або дрижанням старого ліхтаря у зарослому парку коло палацу
(щоразу об ліхтар б’ється темне листя),
здається їм тоді, що бачать віки минулі.
Лю... |