***
І небо було твоїм
і я у ранковім сонці
Не міряй любов нічим
і ще – не розказуй сон цей –
хай стане одним на двох
у цім лабіринті долі.
Розводить нас світ чи Бог,
хоч ніби іще поволі...
Дає ніби шанс і час,
і нитку –дійти до цілі.
Ніхто...
Судьба, що різні у нас оператори,
Й ні в кого нема грошей аби поповнити
Рахунки. Хоча уже якось однаково.
І ми всі дорослі аби заплакати.
Настирні у банкоматів вогники
Збирають до купи нічних метеликів,
А нас відлякують електричністю
Міжлюдських ...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 4; 
рецензій - 1.
