Твої пам’ятаю два кольори, Фебе,
два кольори бачу в твоєму промінні.
Один колір – сенс полуночної тіні,
а другий – то сонце в ранковому небі.

Два струмені серця в тобі пам’ятаю –
один зігріває, втішає й лікує,
а другий у лютий мороз сповиває,
од...

Курити, спати не чекати
Наївних протягів знадвору.
Кривавоокість, нові шати.
Повільно пхнуся знову вгору.

Давно мовчав, не кинув пити
Перемудрив, забув, не встиг.
Моя брехня, чиїсь освіти
Найбільшим став серед малих.

Плигаю з радощів у тугу.
...

На ноги втягнув взуття
Каже – Піду в забуття
Коли верну і чи верну я не знаю
Буду там а може там
Нині ще не скажу вам
Бо секретом є те чого я шукаю

На книжці історії сів
Впевнений що зрозумів
Правду предків яку лили мов пророки
Лиш він книжки ...

Я жила на вокзалі – знайома з тим, як плине час,
Мої губи пошерхлі й бліді Вас колись цілували…
Перед Вами осідланий білий кружляє Пегас,
Я вечеряю сіллю в покинутій гостями залі.
Я смакую вино після Ваших коханок в тісній
Темно-сірій кімнаті – вітал...

Я прошу – затуляйте вуха,
Надто голосно вітер віє
Відголосками хмар осінніх,
Розхриставши легкі сукенки.
Я боюсь, що зваблений ними,
Посилаючи їм цілунки, забажаєте
Полетіти по хвилястому морю – небі.
Замість ніг – кульгаві копита, замість
Рук –...

Текст видалено автором твору...

Він зачекав на неї
Три квартали
Мовчання.
Так далеко, Боже!
Я не дотримала
Презумпцію
Прощання.
Тепер не можу.
Вікно. Герань. Туман.
Мої картини.
Знайомі шелести,
Слова, обман
Його квартири.
Просторий плащ,
Червоний шарф,
Застиглі стіни.
...

Протягом останніх десяти хвилин
Я Вас дуже любила.
Я дивилась на Вас і бачила дзеркала.
По усьому Вашому тілі
Знайшли своє місце дзеркала.
В долонях, щоках, на вухах.
Ви блищали, наче осяяний сонцем
Солдат з золотого пилу.
Таким я бачила Вас
П...

Блідість не прикрашає майбутніх катів
Вечорами кохання. Крізь темне скло
Попелюшки скидають залізні лахи з
Лицарів. Мерехтить вікно. Обважнілі пари
В обіймах танців Аргентини, Куби:
«- Не зупинись!»
Розвертають голови в ритмі вальсів.
Повертають г...

Буває так – що пишеш навмання. Що вірш новий. Ти пишеш навмання. Що я його пишу і навмання у ньому всі вигадую сюжети. І цей страждає так. І їм цього чекати. І квіти. І пташки. І побути якісь дрібнички. Все пропливає навмання. В папір усе спливає. Та забу...