Як диво, народився чорношкірий
В степах, у центрі неньки України –
Моя матуся покохала щиро
Курсанта родом з іншої місцини.
В далекій Африці підняти хоче  
Літак сріблястий мов Екзюпері,
Хлопчина кожен – марить дні і ночі
На кожнім хуторі, у кожн...

                                                "Раби, підніжки, грязь Москви,
                                                 Варшавське сміття - ваші пани,
                                                 Ясновельможнії гетьмани."
                  ...

Ти – інший, не такий як всі.
Я заздрю їм, у них найкращі,
Не заздрю я лише собі,
Боюсь злякати своє щастя.

Я тихо ввечері сідаю,
Подушку під щоку беру
І з нею довго розмовляю,
Про тебе бесіду веду

Одному Богу лиш відомо
Яким для мене ти стаєш...

Я у вікні розгледіла тебе,
Ти так в повітрі ніжно пахнув,
В мені здригнулось все живе,
Коли віконниці розчахла.

Ти пробираєш до кісток
Своїми нотками любові,
Як запах диких пелюсток,
Що недоторкані у полі.

Я звіром лювлю терпкий дух,
Що тут в...

  До  95-тя  Української  Центральної  Ради



                                                ЗА  ДЕРЖАВНІСТЬ....  НЕСПОВНЕНУ
                                                                     1917 – 1920

  Лютнева  революція  1917  р.  в Росії...

                                  "Душ. Поцілунки.
                                 Глибше...
                                 В збудженні -
                                 Кнопка
                                 Піку.
                              ...

Коли ти прокидаєшся з думкою: «Треба щось міняти!», то стаєш на слизький шлях, на якому запросто можна впасти і навіть сильно забитися. Мої справи були ще гірші. Отримавши в «подарунок» від природи справжню ослячу впертість, я вирішила, що міняти потрібно...

Обсію поцілунками долину  
І проростуть солодкі відчуття,
Що я люблю тебе одну – єдину
Не день, не два, а довше, ніж  життя.
Двох гір торкнуся сонечком долоні,
Війну жагучим подихом на них .
Опісля бурунів розлук солоних
Я б  тут навіки вічні ,  лі...

Текст видалено автором твору...

Мовчанка вбивча забаганка.
Сльозами можна виплакать сміття.
Не кожна жінка є коханка,
Не кожне ймення, то є я.
Кохання – то рушійна сила.
Дівочі очі, юнака чоло.
То відчуття, яке зросило,
Дитячі струмки, в шалене джерело.
Не кожна крапля є солона,...