Сон-як-спогад,
сон_як_маленька ластівка попід стріхою,
Сон, який можна носити, ніби пасмо у медальйоні –
про довге літо на винограднику,
про босі ноги, нагріті білим піском,
ти збігаєш із кручі,
що притримує море у порцелянових рамцях (аби не вихлю...
Два кроки в осінь і тільки один – у літо.
Вересень вивчив лише отакий танок.
Вабить мелодій темних, густих палітра,
Мне і вовтузить вітер шматки думок.
Так і танцюю з Вереснем дивно-дивно.
Тепла, м’яка, покірна, бо він веде.
Тільки танок… і плащ й...
Не пишеться…
Не спиться у рядку,
Не дихається римою, мов киснем.
Чіпляє колір
І здається звук -
Тони і ритми дражняться навмисно.
А все не те…
Блукаю у лісах,
Загублених давно, в палеоліті.
Десь тут живе
Той чудернацький птах,
Якого треба випу...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design