Позбутися журби, як зайвих кілограмів,
Вдягнути легкий шарф з відтінками весни,
Ділитися теплом (так ніби це востаннє),
І ніжитись у сяйві, що з неба струменить.
Спиняти погляд твій і мружитись на сонці,
Ліниво відпивати гарячого вина...
І сонячно...
Боровичок сховався під опалим листом,
Осіння мла розсіює нахабних комарів,
Бруньки туману вкрили праліс цей намистом,
Вологе павутиння пада в очі грибарів.
Врожай малих оп’ят як море навіжених,
Досвідчені дядьки розкрили їх криївки...
Вербовий кошик...
Цвіте троянда, ніби вперше бачить світло,
Тепло лоскоче її німб тонкий, терпкий,
Вродитися принцесою в стерні так прикро
Ввійти з душею в світ жорстокий, галасний.
Цвіте троянда, уже хтось її наврочив –
Прихильників краси хвата у клумбі цій!
Злітают...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design