Нове
Стає
Перед нами
Вже руку на згоду дає
Старе
Що вростало
Рокам
Нового напрямом
Не йде

Ти вірив
Що все поміняєш
У хаті
В палаті
В саду
Глянь віра твоя
Пропадає
Народ наш
Вдягає
Журбу

Що буде
Як світ ся пробудить
Що буде
Як...

......

Їх поцілунок був більше моїм аніж їхнім.
Їх поцілунок самими губами палкими …
Серед власних цілунків не знаю безбарвних чи пісних,
але той я чомусь була ладна доїсти за ними.
Тричі вбирали одну із волого-червоних губів
рухом таким, з яким риби вмир...

Моє серце, немов напівздохле щеня паршивої сучки,
скиглить біля висхої цицьки нашого кохання.
В ньому змішались від болю всі передсердя та шлуночки,
як пори року при потепління глобальнім.

Від найпершого дня про те, що захлинешся мною,
моє серце ту...

Розбий лиш дзеркало................... .
Нехай не сміє кпити................................... .
Кривим зображенням................... .
Бодай собі мовчить......................... .
Що очі бачило.............................................. .
Твої...

терпким ароматом нічного дощу
який протікає по мені до низу
злітає із мене надія. з плащу
злітає все літо. у мою мармизу
волого, нестримно летить сірий дощ,
нічний несподіваний і невловимий
мабуть кольоровий як літо як сни
як ти у обіймах моїх і н...

Єлисавета приносила воду
З криниці світла до початку часу
У ній купала чисту свою вроду
І мила рани злидарям. Щоразу

Сходило сонце полум’ям червоним
І по-новому ранок починало
Вогнем гарячим, чи вогнем холодним
Примари ночі завжди руйнувало.
...

Пелюстки  солодко  відкривають  шлях
Для  непримиренного  мандрівника,
Що  вибухами  зірок  прокладає  дорогу,
Змітає  рештки сорому,
Розгортає  квіткові   принади:
Припадає  до нектарового  потоку,
Розгладжує і  зіжмакує  найтемніші  
Проміжки  со...

моя маленька феє, мереживні крильця,
моя маленька феє, срібні оченята,
моя маленька феє, не полишай

рабу твоїх казок,
рабу твоїх польотів.

подай мені руку свою прозору
і ми полетимо
в країну гірську,

де потоки сині починаються,
де гори цілу...

*
Ти вже спиш
В кімнату ллється світло
крізь вікно -
це місяць мов папір,
що до скла приклеїла дитина,
граючись одна
в пустій оселі...
*
Враз здається, що твоє обличчя -
висічене з мармуру;
й рука
впала так невимушено легко
коло мого лівого...