Ти – справжній змій.  Наївна, я не знала,
що змії водяться у стародавнім Львові.
Вогонь.
      Отрута.
                Дотик твого жала...
Ти зваблював
і поглядом,
і словом...

Химери віршів кликав, ворожив,
cплітав довкола ледь прозорі сіті....

Текст видалено автором твору...

дві кімнати семінарської тиші
дві керафки надбитого спокою
ви панотче віддихайтесь лише
роздягніться зніміть пантофлі

у притворі очей не встоїш
сповідальні малі за вмістом
у обдертих шухлядах столу
клуботяться семінаристи

їхні - одяг - білий і...

П а ф о с н а
Прапороносець свою відчуває вагу
Міць висотою флагштока гербовані крила
Лезо меча перетворює страх на фольгу
Але відвага і з простині зробить вітрила

Гнізда, що звила в нутрі змієвидна нудьга
Хтось розстріляє з рогатки шарами зі сміх...

нам у мріях тепла кобіта
ми стаємо на ці граблі
ми бажаємо многая літа
нам бажають м’якої землі

нам душа це одна з гіпотез
адже наш диригент гіпофіз

наші німби зазвичай знизу
пили вчора тримає донині
нам у паспорт не пишуть візу
ми застрягли ...

...дзень-дзень-дзень-дзень...

Била тарелі,
бо серце розбите,
дзенькіт фаянсу -
зими колорити,
танці по кризі,
шати пом'ятті,
серги із льоду -
сум'яття.

...дзень-дзень-дзень-дзень...

Порізи болючі
живицею пахнуть,
хустка циган...

О Боже, якщо ти ще є,
Прости мені те, що моє.

Верни мою зранену душу,
Ну чому я вірити мушу
Брехливим, облудним словам?
Іуди, воздасться же вам!

Воздасться же вам за діла,
Ви стільки насіяли зла,
Що я б і за вік не згрішив.
Мій гріх, що з іуд...

Знов зима починає жнива,
Тропарі вітер в вікна співа,
Я до образу ставлю свічу
І мовчу.

Бо молитви слова розгубив,
Ніби босий посеред зими.
Перед Богом і перед людьми
Нагрішив.

Безсловесна молитва моя,
В головах моїх судді стоять,
Їх оче...

Текст видалено автором твору...

Хутко втікає земля.
Слизькою і сірою стрічкою
ще в´ється дорога горбиста -
сльозинку стрясає із вії,
наче ознаку того,
що ще не перетнуто
межу того простору,
де нас створив Бог... -

Ковтки батьківщини
так пахнули осінню,
глицею й кленами,...