Таке трапляється зі мною раз у рік,
Коли життя сповільнює свій біг,
І в мозку починається зворотній відлік,
Відлига. Це суїцид вчиняє сніг...

В цей час відчутний дефіцит пригод,
Усі живуть у ритмі "Depeche Mode",
З усіх секретів знято таємниці код...

Я знаю, що не там шумлять луги,
Де млосний дим і у кімнаті парко,
Це добре, що мені не до снаги
Піймати сонце в кришталеву чарку.

Лиш ті льоди, що навесні розтануть,
Ховають сяйво Божого вінця,
Лиш голоси, що у повітрі в’януть,
Червоно опікатимут...

Куди? Не знаю. Навіщо? Плутаю
Дощу сльозами – холодне небо.
Прийди, поклич – з тобою буду я.
І днем і вночі живу для тебе.

О, скільки для нас наміряно часу!
Нехай не мають спокою пророки.
Зірка любові на небі не згасне,
Склільки б іще не минуло р...

Золоте мерехтіння снігу
Заспокоюється під ногами.
Своє світло вечірні зорі
Залишають на шурхіт сніжинок.

Твоїм поглядом спить серце,
Моїм подихом чутно тишу.
Ти назавжди залишишся з літом,
А я зиму люблю не дуже.

Тихий ритм пульсування сонця
...

Два безсоння

Він знову ходить по кімнаті.
Напевне, руки за спиною,
Немов позаду тягне сани,
Важкі для нього. Як не знати? -
До ранку чутно за стіною:
Іде і відпочити стане.


***
Лишень учора крихітне дівча
До неба радо простягало руки,
С...

Текст видалено автором твору...

Думки – цвяхи,
Думки – потвори,
Думки затиснуті у пам’ять,
Твій заколот на коридорі
Та м’якуш слів, що спогад тягне

Думки на день,
Думки до хочу,
Думки відттяті у сумління,
Цементом задубнілий почерк
Мобілки спрагле голосіння

Думки на чай ,
...

Прилітали два янголи рано в суботу,
Приносили пляшку з святою водою.
Ми посідали спиною до роботи,
І я їм розказав,
                           що хворію
                                              тобою...
Нажалівся, що ввечері, десь о сьомій,
...

Я боюся втратити час
але він, не чекаючи, тече бурхливою рікою
Чи довго залишилось жить мені з тобою?
Мине доба і не згадають нас.

Ти памятаєш дівчинку малу?
Що за часів СРСР вірші з великим значенням складала?
За двадцять їй та що із нею стало?
...

З тлiнного тiла
Змили останнiй слiд життя
В одяг святочний вбрали
Чи Хароновi не однаково
Хто в якiй сорочцi
Коли дає мiдяка

Зiв’ялi пензлi
Пiд ноги киненi
Витекли в пiсок цвинтарної дороги
Образи майбутнi
Вiдклеєнi вiд полотна уяви
...