одягни мене в чорне
після довгої-довгої ночі.
і шнурівкою горло
затягни, затягни...
ах! який же корсет
припасований
(всотаний)
до моєї снаги,
до снаги...
одягни мене в чорне
по білому -
щоб ні звуку,
а тільки мовчати
“на ти”...
одягни мене ...
Коли нічого не відчуєш,
та як не виживеш поміж,
вживаєш те, про що ти чув лиш,
ростеш, як небо у комиш.
Бо миші так штани латають,
як літо неврожайний рік.
А рак свистів би під гітару,
та не пускають на поріг.
Од парубоцької проблеми –
заснути п’...
Безпідставна надія – в неділю надибаю дров.
Вороття, як ворота, відчинені хто зна для кого.
Намолов сім мішків, покричав у порожнє відро,
а навіщо – не знаю, не втямлю – навіщо, їй Богу.
Оббиваю пороги.
Горить моя хата.
І гріх
не такий вже смертель...
Захотіти не вірити, тільки аби захотів.
Віз і нині все там.
А де коні поділися чалі?
Все утрачено наче б, і очі хитрющих котів
не ховали нічого, окрім розуміння й печалі.
Все скінчилось і все почалося навскіс, на ізнов,
і творилося інше, та навіть н...
Оце перетворення снігу на воду,
бажань у спокуси і снів на снопи.
Щось біле болить, угорі хороводить
і падає в руки, та не ухопить
ту справжню несправжність, і стан, і стенання
зомлілого листя, що зблискує тим,
хто досі шукає прозріння в тумані,
де...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design