Холодно. І сніги замітають дорогу.
Сіре небо. Дерева змертвілі. Зима.
Вітер стогне, як хворий. Навколо нікого.
Тільки чути мовчання безликого Бога,
і душа, як і Він, Всемогутній, - сама.
Я мовчу. І німує усесвіт довкола.
Почуття - як кристали, зам...
Ти прямуєш у небо.
Ти дихаєш вітром. Ти босий.
У долонях несеш
свого серця сяйливий рубін.
Заблищали для тебе
прозорі незаймані роси,
і для тебе росте
сонце, як золотий апельсин.
Ти позбавлений мук,
бо простились маленькі провини,
бо кохання б...
Я свідомий того,
Що мій вересень збожеволів посередині
Нічого не з'ївши на ранок
І забувши застольні молитви…
Осінь, ти ж бо боїшся падіння
Зима ще стоїть на стрьомі
Прикрити тебе.
Вересень-злодій,
У літа украв цвітіння –
Триденною буде свято
У ...
А культура завагітніла ще за печерних часів сурогатів,
Яка під молотосерпневим простиралом без ніякої уроди.
І навіть її не зрушили новітня зміна дипломатів,
Що на прокурених лабетах не переставила чіп коди
...Золотої осені у Волицях,
Де селяни на картоплю моляться,
Де Ганнусі хочеться, та колеться
Все послати під усі чорти:
Цю ріллю, і цей рискаль роздовбаний,
Але ж “земле-мати” – було мовлено,
“світ ловив” – і от мене вже зловлено…
Тільки шкода, що...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 91; 
рецензій - 2.
