

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	848
Творів:	12979
Рецензій:	20387

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Вірш

Сніг

© moZZok, 21-09-2007
Холодно. І сніги замітають дорогу. Сіре небо. Дерева змертвілі. Зима. Вітер стогне, як хворий. Навколо нікого. Тільки чути мовчання безликого Бога, і душа, як і Він, Всемогутній, - сама. Я мовчу. І німує усесвіт довкола. Почуття - як кристали, замерзлі у лід. Бо життя - то є першопричина і слово, бо воно - наче пісня, безрадісне соло, бо воно - то могутній у вічність політ. І цей болісний спокій природи живої, і сніги, що блищать серед тихої мли, що вкривають, як матері руки, собою і поля, і ліси, і прекрасну до болю всю невинність моєї святої землі... І нечутним душа розірвалася криком: після смерті блаженства не треба мені - я хотів би отут залишитись навіки - серед ніжних снігів, мовчазних і великих, у прекрасно-незайманій цій білизні!..
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.0165629386902 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Сніг

Гарно)

[ Без назви ]