Кволими рухами в темряві
Тулиться тінь до подушки
Стигне матрас на дереві
Діляться сни на смужки

Важкість повіки вдавлює
Струмом лоскоче нерви
Мозок думки перетравлює
Вариво снів – консерви

Вже і не спиться – лупиться
Місяця око в шибу
Ранок...

В Лондоні знову мряка.
Хлипає дощ-плаксій.
Суму мого ознака –
Лондон в душі моїй.

В Лондоні знову мряка.
Місто знайшло спокій.
Я заспокоївсь також  –
Лондон в душі моїй.

В Лондоні знов негода
Стверджує норов свій.
Вічний старий володар  – ...

Я - не поет... мені байдужа рима...
..образи й образи давно сльозами стерті...
..лише в душі мелодія незрима...
..й холодний подих завтрашньої смерті...

...

Текст видалено автором твору...

Ти не кажи – було- перебуло
Ти не кажи – цвіло- перецвіло,
Воно чарівне все,
Що миті кожної,
складаеться  у новий візерунок
Миттевостей ти не втрачай рахунок
Бо досі ми не знаєм де межа
Між сном і сном.
...

                                                                         Люди з людей собі вибирають безсмертних,
                                                                         А я – тебе
                                                ...

Я чомусь боюся бути сама вдома
Я тепер не маю вже чого хотіти
Я в цей час ніяк не виглядаю
Джинси, кеди, завучі і діти.

Ці жінки з червоними губами
Ці дівчата з виглядом під сорок
Може, я вже теж тепер за тридцять?
Водка, ранок, два лимона, кола....

На пустирі  в отруйнім чаді
В завалах всякого сміття
Наперекір місцевій владі
Потрохи жевріє життя.

Жебрак старий (а, мо’, й не дуже)
Тут квартирує третій рік .
Колись він був достойним мужем,
Тепер – пропащий чоловік.

Ось він лежить в тіс...

......

......