Я бачив, хто він є - дурний гладун.
А все ж прийняв його; бо я гадаю
Що друзів нам не вільно обирати -
Вони неслушні, наче дар небес.
Нізащо в світі я не зраджу дружби,
То ж я відкрив йому свої скарби,
Щоб почувався мов у себе вдома
Мій друг новий.
Тепер у мене що не день гризота:
Навіщо подружив із штурпаком?
Він нишпорить в саду як сам захоче,
Він пхає носа до його таїн,
Проте нічого дурника не тішить.
Зобачить ніжний оксамит квіток -
Осудливо хитає головою:
«Ти бач, яка пістрява марнота!»
Так він братки вітає; що ж до циній,
Як їх угледів - мало не зомлів:
«Що ж за плоди у вогняних розпусниць?»
Парфумів жодних не несе вітрець,
Та він зловмисним носом чує труту,
Коли в саду пасеться, мов осел,
Старий дурний осел.
Я вже волів би бути сам один
В своїй фортеці. Друг-бо, мов реп’ях,
Чіпляється з питаннями дурними:
«О друже, то оце твої жнива?
А чим Господареві Жнив звітуєш?
Ось, бачу я сади твого неробства;
А де твій виноградник, друже мій?»
Оригінал:
Friendship
I VIEWED him well, the visible fat fool,
And yet I took him in; for I contended,
Friends are not sent in order of our choosing,
They come unsuited like the gifts of God.
I would not do a perfidy to friendship,
I let him past the private inner gate
And made him be at home among my treasures
Like my true friend.
Now I am ground with a grim torture daily
That I have been befriended by a fool.
He forages at will upon my garden,
He noses all its pretty secrets out,
And still the fool finds nothing to his liking.
Meeting a modest velveteen affair,
Peevish he hangs his sad and silly head:
'Alas! such unsubstantial gaudy goods!'
Thus he meets pansies; meeting zinnias,
He nearly faints at such a rioting:
'Alas! what fruit will these red wantons bear?'
And not a perfume spills upon the air
But his malicious nose suspects a poison,
As he goes browsing like an ancient ass,
An old distempered ass.
I'd almost rather be a friendless man
And have my house my own. The prying fool
Asks me the queerest idiotic questions:
'O friend, is this the harvest of your hands?
How will you stand before the lord of harvests?
These are the gardens of your idleness;
Where is the vineyard, friend?'
