Старенькі джинси, гривня, ключ від хати,
мобілка древня, ремінь, віршів купа,
не запізнілих, але всім до дупи,
щоб їх читати (а мені начхати…)
Том Борхеса, а в нім – суха кульбаба,
як монумент тій мрії, що сконала…
Так навіть легше, кажуть, з воза баба…
Дисплей кривавий – чергова навала
пекельних сил… Ці речі, що довкола:
сокира, фотокамера, гітара -
німих рабів покірлива отара,
з таємним умислом на хитрих чолах.
Твої сьогодні, але це омана:
лиш відійди - знайдуть нового пана.
