Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2587
Творів: 47034
Рецензій: 91437

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Переклад

Ярослав Смєляков. Класичний вірш

© Діма Княжич, 14-06-2009
        КЛАСИЧНИЙ ВІРШ

Як моряки, що стрілися на суші,
Тоді, коли не стане вже мене,
Над хмарами зіткнуться наші душі
І спогадають про життя земне.

Рознуртувавши спогади журливі
У мовчанні, без дум і каяття,
Подивимось, як у ранковій зливі
Неспішно йдуть видіння із життя.

І не в солодкий щебет райських птиць –
Порину я в Землі знайомі співи:
У рип дверей, у сходинки рипливі,
Старий паркет, рипіння шаф, полиць.

Життям в лице повіє свіжий легіт,
І я пізнаю у хвилину ту
Гудіння лип, дротів залізний скрегіт,
Брукованих майданів суєту.

Ось так я жив – немов штормове море:
Радів, здіймався, опадав, крушив.
І щастя бриз, і передгроззя горя
Вдихав на повні груди, від душі.  

З набридливого цього супокою
Зманивши на один життєвий зблиск,
Земля всесильна чорною рукою
Мене потягне у моє колись.

Безсмертя клятву миттю я порушу,
На материзну кинуся свою,
І грішну, зниділу, несамовиту душу
Об гострі скелі в друзки розіб’ю.

Ярослав Смєляков

КЛАССИЧЕСКОЕ СТИХОТВОРЕНИЕ

Как моряки встречаются на суше,
когда-нибудь, в пустынной полумгле,
над облаком столкнутся наши души,
и вспомним мы о жизни на Земле.

Разбередя тоску воспоминаний,
потупимся, чтоб медленно прошли
в предутреннем слабеющем тумане
забытые видения Земли.

Не сладкий звон бесплотных райских птиц -
меня стремглав Земли настигнет пенье:
скрип всех дверей, скрипенье всех ступенек,
поскрипыванье старых половиц.

Мне снова жизнь сквозь облако забрезжит,
и я пойму всей сущностью своей
гуденье лип, гул проводов и скрежет
булыжником мощенных площадей.

Вот так я жил - как штормовое море,
ликуя, сокрушаясь и круша,
озоном счастья и предгрозьем горя
с великим разнозначием дыша.

Из этого постылого покоя,
одну минуту жизни посуля,
меня потянет черною рукою
к себе назад всесильная Земля.

Тогда, обет бессмертия наруша,
я ринусь вниз, на родину свою,
и грешную томящуюся душу
об острые каменья разобью.

Ярослав Смеляков

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Що мені не подобається у деяких російських поезіях.

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Олесь, 14-06-2009

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
©  Noelle Daath, 14-06-2009

Браво, але...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 14-06-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 23.011492967606 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …
Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …