Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2588
Творів: 47087
Рецензій: 91487

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Що мені не подобається у деяких російських поезіях.

(Рецензія на твір: Ярослав Смєляков. Класичний вірш, автор: Діма Княжич)

© Олесь, 14-06-2009
Мене можна вважати людиною неврастенічного типу.
Так, мене епізодично щось подразнює. Чому мене не можна вважати стовідсотковим неврастеніком? Бо я деякий термін тримаю емоції в собі, та і неврастенічність буває різною. Це – і захворювання, це і просто порушення психічного стану від впливу подразників. Якими бувають останні? Як виховану людину, мене дратують невиховані, як терплячу – нетерплячі, як творчу – нетворчі люди, які заявляють про себе як про творчих.
Та і не все мене подразнює, та і не на все треба звертати увагу, що я і роблю. Я з дитинства міг уявити себе космонавтом або міліціонером – і жодна людина не відчувала моїх перевтілень. На питання я відповідав, потрібну справу робив. Потім я служив у армії, де було корисно слухати одне, думати про друге, а робити третє.
Про капіляри-судини я ще не кажу, бо з ясністю ума в мене все гаразд. А все одно мене щось дратує, а я витримую в собі цю шипучу суміш, як молоде вино, поки воно не дозріє.
Але ми зараз не говоримо про людей. Тим більше – про таких як я. Не для цього пишуться рецензії. Ми про поезію.
Хоча варто зупинитись на авторі. Мені Дмитро особисто знайомий. Ми пили каву майже на брудершафт.
Вперше його побачивши і почувши його «аз єсмь», я відразу налаштувався на гумор, а не на подразники. Спостерігаючи за ним, коли він вів один з маленьких фестивалів, мені хотілось його слухати. А ще – сміятись з приводу його коментарів. Він вміє розсмішити.
Він випромінює кванти позитивної енергії. Ось хто такий наш колега Дмитро Княжич.
Мене дратують російськомовні вірші. Оці їхні «круша – душа - душа.»… Це, як на мене, примітив. Ну що це за рима? «Суши-души-зємлє-полумглє»….
Навіщо тобі, Дмитро, оці банальні вірші?
Ти віршуєш, як граєш. Мені подобаються твої вірші – та і не мені одному. Одні відмовчуються, другі – не розуміють, треті - не бачать, четверті – гадки про них не мають, п’яті виступають, коли дозріє «шипучка» у поетичній душі…
«Птіц – половіц», «покою – рукою»…
Я нічого не маю проти автора вірша, я за поетичні переклади. Мине година-друга – і Микола Цибенко розмістить ще один поетичний переклад з мого підрядного (я підрядився приносити йому підрядники - жартую) перекладу. І він буде не останнім. Мине тиждень – і ми побачимо конкурсні переклади. Мені подобаються переклади, в яких я кумекаю. На жаль, що тільки технічно. Бо я намагаюсь стовідсотково передати все, що написано.
А тут такі твори, як цей, Смєляковський. Мені відома авторська людська доля ще зі школи, я йому співчуваю, але і погодьтесь, що висока поезія має бути більш високою, даруйте, поезією.
Мені подобаються і автори – природно, що я маю на увазі наших, абсолютно всіх, кому підкоряються переклади, хто знає бодай хоч три або дві мови. Гарніше – п’ять або більше.
Галина Михайлівська, Noella Daath, Михайло Карповий, Микола Цибенко, Траса В’єнц і многая, многая, многая…
Дякую тобі, Дімо Княжич, за переклад. Ти – гарний автор, ти приємний творчий колега.
Нащо тобі оці російські твори з їхніми римами?
Тільки не кажіть мені ніхто про глибинні пласти смислів у цьому Ярославовому творі.
Роздратуєте. І буде те, що вчора. Анекдот цей вам відомий. Нічого не буде.
Я знову зникну на певний час. Відпочивати від мук бачити. Релаксувати.
Отаке о.

Ох, шановні, завдали ви мені думок...
Дякую, звісно, що прочитали. Як справедливо зазначила пані Галина - на колір і смак всі фломастери різні.
Трошки передісторії. Якось на світанку студентства я за один ранок вихідного дня, не встаючи з ліжка, прочитав збірку Смєлякова "День России" (пожертувавши зарядкою). Цю книгу Смєляков видав 1967 р. і цього ж року він отримав за неї держпремію. За що премія - я, чесно кажучи, так і не зрозумів. Книга абсолютно сіра. Я читав, з кожною новою сторінкою очікуючи на Поезію - живу, яскраву. І знайшов. У самому кінці. У вигляді цього вірша. Тим то він мені і запав у душу. Можливо, якби вся книга була з яскравих віршів - то і не запав би. А так...
Щодо самого вірша - ну от вподобався він мені, і капут. Щодо стилю - це Смєляков. Він увесь такий. Невибагливий, скупий на образи й метафори. Щодо рим. Не в римах щастя. Ось Давид Бурлюк:

В кошнице гор Владивосток —
Еще лишенный перьев света,
Когда, дрожа, в ладьи Восток
Стрелу вонзает Пересвета.

Чудові рими! Незвичні рими я люблю і навіть колекціоную. Але ж змісту в цьому чотиривірші - нуль. Весь він задля рим скроєний. А от у Смєлякова рими невибагливі, зате є зміст. Хоча мене самого насторожує, що для поета "пенье Земли" - це "скрип дверей, ступенек и половиц". Ну та Бог із ним.
Треба буде закинути ще щось із моїх знущань над російською поезією. Для порівняння.

© Діма Княжич, 18-06-2009

Не всю, звісно :), поезію.
Я написав "у деяких" :)
І Дмитра я поважаю. Він - майбутнє нашого поетичного слова.
Як це так мені взяти - і кинути камнця у бік дружньої культури? Боже, збав.
Але ж самі бачите - що воно за першоджерело.
Дякую що відгукнулись, пані Галино.

© Олесь, 14-06-2009

...пане Олесю, не тому, що Ви мене (дякую) згадали в позитивному сенсі, а от, чесно, теж хотіла написати схожі речі. Але побоялася, щоб не вийшло, як обухом по голові. Бо добре, коли хто вміє висловитися помірковано, і взагалі може себе назвати вихованою людиною, але це ж не кожному так таланить.
Хотілося написати, що це, сто відсотків, той випадок, коли переклад значно краще за оригінал. І це було б дуже й дуже добре, коли б оригінал не викликав сумнівів - Ви вже вичерпно написали, яких саме.
Але ж кажуть, що на колір і смак - товариш не всяк. Що ж залишається? Залишається чекати, коли пан Дмитро обере для перекладу якийсь вірш, на якому наші з ним смаки співпадуть, або хоча б не будуть конфліктувати.
Але отак, гамузом, про всю російськомовну поезію - то Ви, зізнайтеся, теж у запалі суперечки. Сподіваюсь колись показати тут декілька перекладів, про оригінали яких Ви не в змозі будете висловитися аж так категорично :)
З повагою, Галина Михайловська

© Галина Михайловська, 14-06-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.75165915489197 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …