Там твоя душа, світило.
Тепло і світло ллється звідти.
Там твоє власне Сонце.
Бережи його промені!
Відчуй, як воно пульсує, людино!
Інколи - занадто активно
і тоді в тебе паморочиться в голові.
Інколи воно тамує твій подих
і зненацька згорає невидимим вогнем
все повітря у твоїх легенях.
Важко дихати, але ти чомусь мовчиш.
Ти чомусь коришся йому.
Сонячне сплетіння.
Та коли лежить сніг,
Сонце в твоїх грудях працює
і тому ти не вмираєш, зледенівши!
Даруй мені ласку, пірнаючи в казку
кожної ночі,
щоб йому снились, щоби приснились
палкі гарячі сни!
