Без кохання – ні дня, моя Лебідко!
Нарікають хай ті, що вже віджили,
гріш ціна їхнім вигадкам і пліткам!
Після заходу сходять знов світила,
ну а нам, як погасне день короткий,
ніч судилась довічна і безкрайня.
То ж даруй поцілунок свій солодкий,
не один – сотню, тисячу і сотню -
так цілуй, не спиняйся до світання!
А як тисяч зберемо вже багато,
лік забудем, щоб дідько або щезник
наше щастя не втрафив зчарувати,
про число це дізнавшись величезне.
