Я присягу склав - народу мого загасити біль,
Бо брати мої для чого мають гнити в забутті?
Якщо сам за них не згину, мук не взнаю у житті ,
Хай гаряча кров застигне, висохне нехай в мені!
Я присягу склав - віддати сонця світло цій землі.
Брат чому не бачить брата і блукає у пітьмі?
Як побачу це і навіть не затужу, хай тоді
Замість сліз потік кривавий потече з очей моїх!
Я присягу склав, дав слово за народ прийняти смерть,
Витерти його всі сльози, бо я знаю й бачу все.
Як вдавав би, що не бачу і не знаю, то тепер
Став би ханом Курултаю, жив би сотні літ... Але
І мене колись в могилу смерть з собою забере.
