

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	720
Творів:	10809
Рецензій:	16413

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Вірш

Алегорія печери

© Ніка Новікова, 06-06-2008
[ТИША] Я ходила світом, Я хотіла літа. Та ховалось літо У меди і жито, А натомість вітер Полюбив до чорта. Не тому, що горда. Бо не знала літер. [ВДИХ] І було, що на ранок на відстані погляду – море. і було, що від мене на відстані серця – тепло. і було, справедливе здавалося надто суворим. і було так багато всього, і було, і було… і було, не боялись розлити себе в лаконічне, і було, що від станції "ми" і до станції "вічне" нам пройти – десять літер, чотири пробіли – і все… ми ж проходили більше, ніж десять збанальнених літер, бо в волосся так ввічливо-чемно нашіптував вітер про засонячну вишність, гарячу, мов первісний секс. і було: "не спирайтесь на двері у жовтих вагонах", і було, ми чекали на станціях тільки таких. щоб зіпертись. і блюз підземельний і чорновіконний нам писався на шкірі у ритмі: ти-дих-тих, ти-дих… і було, нас вело на узбіччя, збивало з дороги, і було, нас заносило травами, наче піском. ну а ми… ми ставали у позу, а потім на ноги. ну а ми напивались абсенту й себе до оском. і було, що на пляжах напіватлантидного типу нас соромились мушлі, а ми червоніли за них. нас соромили мушлі, та мушель соромитись – гріх… ми любили. корінням у вирій тягнулися липи, а з очей – кольоровим промінням розтоплений сніг. і тоді нас розрубував кат-ненависник надвоє в тому місці, де ще споконвіку зростались серця. я ставала у чергу за щастям. у ряд "ні-не-ця". ти здавався на смак кам'яним, ти здавався без бою… і тоді не було. і тоді не було нас-з-тобою. …і тоді ми чекали покою. а може – кінця. [ВИДИХ] Я ходила світом У лахміттях літер. І боліло тіло На слова розбите, І світилось біло. А слідами - вітер. Він умів терпіти. Я училась жити. [ТИША]
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

[ікнулося]
На цю рецензію користувачі залишили 11 відгуків
© Татчин, 08-06-2008

Затамувавши подих
На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Михайло Карповий Статус: Командор, 07-06-2008

Згенеровано за 0.418226003647 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Алегорія печери

[ікнулося]

Затамувавши подих