ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 806
Творів: 12227
Рецензій: 18821

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ікнулося]

(Рецензія на твір: Алегорія печери, автор: Ніка Новікова)

© Татчин, 08-06-2008
ти-дих-тих, ти-дих… певно Карповий у Білефельді (за братвурст/ом/ міт зауеркраут/ом/) незлим тихим згадав - подумалось.
мушу зауважити що цей текст я вже десь читав:) але нічого: враження від нього кожен раз свіжі, як вперше... ну, майже. тому що твір цей належить до славної когорти "NN The Best" -
ти-дих-тих, ти-дих… є у авторині багато речей феєричних - нешліфованих, як самородки, перевантажених планами, смислами, з купою почуттів через край (о, молодість! ja-ja): як салют з головного калібру чи шампанське в стелю: стоїш - липкий (а що це було?). але ця - з окремих штук: при повному зануренні у архетипне власне, є в ній якась (для мене) неймовірна широта й масштабність - спокійна, широка... і абсолютно знеособлена. і тут вже немає значення (за великим рахунком) стать, вік, відстань, час... а дрібниці - ніби свої... ти-дих-тих, ти-дих… і якби не завбачливе тлумачення авторині, то текст цей можна було б прикласти не до зазначеної теми, а до чого завгодно - до навколишнього, до мене-читача, чи до нескінченної вервечки моїх товаришів/товаришок з їх мікро- і макросвітами... чи ні, не так, краще спочатку - товаришок, а тоді вже - товаришів: вони проти не будуть... і кожен з них читав би - як власне. а, наскільки ми знаємо!, нагле присвоєння читачем авторського твору собі не питаючи дозволу у автора - це і є, власне, поезія. так що ти-дих-тих, ти-дих…ти-дих-тих, ти-дих…

[ікнулося ще раз]: то, напевне, Михайло вдруге згадав:)
P.S.
до несподіваних прибутків, кажете:)
зранку почну себе згадувати сам - мо" й справді так?

Та ні, вірю що всі ми якось перетнемся один(а) з одним

e.coli

© анонім, 10-06-2008

здивовано протирає очі - ми... на... ви, друже? задкує й гарячково починає розархівовувати задавнені файли меморізу?
легенди про мою амобільність значно перебільшені, просто маршрути мої все мимо та мимо...:(
Т.

© анонім, 09-06-2008

Сумно що передумалося. Знаючи про вашу амобільність сумую ще більш. Однак, думаю не тільки мені одному хотілося б побачитися із вами. Може восени на ГАКівському шабаші? Або... ну я не знаю... Взагалі то, як я вже казав - вірші поки що із завидною ефективністю виконують функцію Тепліце. Але іноді виникає бажання потиснути руку, ту що ці вірші написала. Як серед присутніх є лівші - без проблем будемо здоровкатися лівими руками))))

e.coli

© анонім, 08-06-2008

а-а-а-а, она воно шо!..
Тепліце... воно звичайно ж "на окраїні", але не таке пафосне як К.В:) типу Немирова... планувалося що то буде невеличкий стартовий майданчик для "культурних" подорожей усієї нашої тусні по блізлєжащім странам + там мала бути невеличка художня галерея (кілька моїх калєг мешкають подовгу поблизу Праги), але щось передумалось :(((
отакоє от.
Т.

© анонім, 08-06-2008

Та я не знаю. Думаю що він сколотив собі статок на продажу костюмів, принаймні нещодавно подарував один із своїх костюмів Кустуриці, про що можна прочитати тут: http://www.obozrevatel.com/news/2007/6/27/177596.htm
А ще кажуть: http://ua.for-ua.com/fun/2006/01/16/122233.html що він скуповує будинки у Карлових Варах. Любить собак. Моя особиста думка - це тамтешній староста-собаківник-багатій, от))))).

e.coli

© анонім, 08-06-2008

а хто такий Микита Міхалков?
Т.

© анонім, 08-06-2008

[вертикаль] Пані НН спасибі вам велике за "велике чєловєчєске спасибі". Окрема подяка за білизну, татуювання і шматочок серця в цукатах. З останнім реченням у вашому відгуку дозволю собі не погодитись. Саме піонери і піонерки з четвертого (а дехто навіть і з третього) готували себе до зустрічі з Venus тобто до повного fusion з богинею. Жерці і жриці міжпланетного храму Байконур підтвердять цю інформацію.

[дотична] Дяка за сопілку і за лінк (намагаючись витягнути "його" за лінку з ютубу) Підікуючи Михайлові) Та чомуж "трохи не купив"?!! Ліричний відступ - є недорогі хатинки в Карлових Варах - і недалеко, і хорошо і Микитка Міхалков задешево віддасть))

[горизонталь] За Лобачевським паралельні прямі перетинаються.

[точка] e.coli

© анонім, 08-06-2008

e.coli, друже милий, велике чєловєчєске спасибі (кніксен, уклін, повітряні поцілунки, французька білизна з автографом, татуювання на грудях: "дякую, e.coli" чи свіжий шматочок серця від авторки
додати за смаком).
шкода тільки піонерок не беруть в богині :)
НН.

© анонім, 08-06-2008

отак, буває, прочитаєш отакеееенну (показує руцями ат сіх да сіх), і отакууууущу (демонструє крайню ступінь радості, вихляючи хвостом і намагаючись лизну в щоку) рецензію, і одразу починаєш відчувати, що все ти робиш так (аж нога бронзовіє). а тоді перечитаєш кілька своїх віршиків, надаєш собі по писку (щоб не задавалась) роздруківкою вибраних ауторів (і хай ікається), і знову все стає на свої місця: ти-дих-тих, ти-дих… а в голові лишається одна широта...широта… і уявляється нічне небо, чи просто поле… ага, так: поле під нічним небом (чи небо над нічним полем), і ніяких тобі алегорій, один тільки простір…

P.S. (щодо прогнозів): Венуса практично-комсомолка (і де ви бачили, щоб комсомолка і якісь там жіночі штукенції? – тільки природна краса і піонерський унісекс!) майже два роки власною персоною виконувала на живій сцені :)
з усім можливим респектом,
НН.

© анонім, 08-06-2008

(перечитуючи) широта...широка - ото я круто написав! то, мабуть, дуже-дуже-дуже широко:) - ширше не буває.

(пакуючи сопілку) привіт, друже e.coli :) дик, зважаючи на те що наша богіня "теоретично піонерка - практично комсомолка", то й Венуса вона чула хіба що в контесті реклями всіляких жіночих штукенцій (вишукано глумиться й намагається спрогнозувати реакцію:))) до речі, а чи бачив ти, мій всюдисущий друже, оцей лінк:
http://www.youtube.com/watch?v=U2DBcbZc3ck - там "воно" на всі лади:)
...ліричний відступ - я в минулому році трохи хатинку в Тепліце не купив - ото б ми наквасились там пивасика за ближчі 5-6 рочків! це в кількох км. від фатерляндського кордону - улавлюєш преспективу? тут вже ікнулося Михайлові.

а щодо епіки тексту - тут мене осінила така от паралель (воно, звичайно ж, перекликається не напряму, але постійні ріпіти "і було" створюють дещо подібний настрій): І був вечір, і був ранок: день першй...
Т.

© анонім, 08-06-2008

І не кажіть. Була б сопілка, я б Шокінґ Блю Колонюковське авторці зіграв би... А так і сказати більш нічого. Одне слово - богіня.

e.coli

© анонім, 08-06-2008

  Додати свій відгук
 
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0102241039276 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif