

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	720
Творів:	10809
Рецензій:	16413

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Дискусія

Nomen est omen

© Антон Санченко Статус: Експерт, 10-11-2007
Ця гілка дискусії відокремилась спонтанно. Просто саме на добродії Матвєєву Д. в мене урвався терпець і я висловив своє нерозуміння того, чому ГАК захлеснула повінь "займенникових творів", де головними героями є Він, Вона, Воно, а найбільше всього -Ти. Темою таких творів, як неважко здогадатися, є нещасне кохання, що ж іще? Можливо, взяті кожен окремо, ці твори видаються авторам оригінальними й безсумнівно щирими. Але коли таких творів вже надцять за останній місяць, саме час задуматися, що щось тут не так. Як читачеві вирізнити автора і його героїв з навали інших "займенників"? Чи мали б популярність твори Шекспіра, якби він назвав Джульєтту просто Вона, Отелло - Він, а Монтеккі з Капулетті - Вони? Відповідь видавалася мені очевидною, але автор "Репліки на кухні" дав мені несподівано мотивовану відсіч а щодо займенників... Постійне "ти", якщо не помиляюся, ознака стилю символістів... цим вони вигороджують себе, щоб читач ненароком не подумав, що це автор сам усе описане пережив))) хоча так воно в більшості випадків і є. на що я відповів наступне Щодо символізму. Все ж таки, їхні звертання "на ти" мали певного адресата, навіть якщо це був скромний припис "до Н.М." на початку твору. Це давало певний контекст для осіб втаємничених і просто зацікавлених. Наприклад, блоківське "твоё лицо в его простой оправе своей рукой убрал я со стола" втрачає половину свого змісту, якщо не довідатися попередньо, що ота Н.М. - Наталя Менделєєва. А "девушка пела в церковном хоре, о том, что уже не придут корабли" взагалі втрачає будь-який сенс, якщо не подивитися уважно на дату написання, і не співіднести її з датою Цусімської битви. Для сучасного Блокові читача ці смисли були неприховані і легко прочитувані. Якщо вже орієнтуватися на символістів, треба чинити саме так. Напрочитуване "Ти" - це не символісти, це Євгеній Замятін якийсь, що колись написав роман "Ми". На цій оптимістичній ноті хочу запропонувати усім охочим долучитися до цієї дискусії про необхідність імен для героїв у творах і необхідність заборонити писати про нещасне кохання, як Гумільов забороняв своїм учням писати про весну. - Нема такої пори року, - казав Гумільов. - Нещасних кохань не буває, - стверджую я. Хоча жодної школи поетів не очолюю.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

"Поэма конца"
© , 05-12-2007

Я, ти, він, вона...
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Злюка Бобер, 12-11-2007

Епістолярний жанр - література чи ні?
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Галина Михайловська, 11-11-2007

Ініціація
На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Олександр Халва, 10-11-2007

Згенеровано за 0.0101249217987 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Nomen est omen

"Поэма конца"

Я, ти, він, вона...

Епістолярний жанр - література чи ні?

Ініціація