

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	848
Творів:	12981
Рецензій:	20396

Наша кнопка

Код:

Рецензії

"Поэма конца"

(Рецензія на твір: Nomen est omen, автор: Антон Санченко Статус: *Експерт*)

Є у Цветаєвої така поема, де теж не називаються імена ні героя, ні героїні, а при цьому у читача виникає неймовірна емпатія з автором/героїнею поеми (принаймні, у мене ще й як свого часу виникала - просто вже давно не перечитувала).
Я уважно прочитала попередніх дописувачів і цілком погоджуюся і зі Злюкою Бобром, і з Галиною Михайловською. Писати безособові твори цілком можна - просто треба туди вкладати трошки більше, ніж свої хвилинні емоції. Якщо ж зібрати в ряд видані книжки (здебільшого прозові) молодих українських авторів (типу "Червоне солодке сонце" Логінової, "Зелена Маргарита" Пиркало, опуси Ірени Карпи, "Сьомгу" Софії Андрухович (ой, щось у мене всі дівчата, треба хлопцем розвести), книжки Любка Дереша, то одразу стає очевидним, що автори ще не переросли стадію, коли хочеться будь-що заявити про себе світові, і що відвертіше заявиш, то краще. А сказати-бо ще нема чого, та й слова потрібні обирати не навчився... Отже, хтось переросте "дитячу хворобу самозакоханості" в літературі, а хтось так і помре вічним МТА ("молодим талановитим автором").

Відгуків поки що немає

	Додати свій відгук

Згенеровано за 1.46307992935 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design