Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Я, ти, він, вона...

(Рецензія на твір: Nomen est omen, автор: Антон Санченко Статус: *Експерт*)

© Злюка Бобер, 12-11-2007
Якщо взяти усереднений гаківський твір, то це, безперечно, буде щось розміром до трьохсот знаків, наратив, із безіменними героями, на вічну тему. Він падлюка, а я страждаю, бо кохаю його, якби ж він знав як я кохаю його і як мені погано, а він мерзотник пішов від мене до неї. Вельми сумніваюсь, що автори подібної прози черпають натхнення у символістів чи є палкими прихильниками Замятіна. Нмд, це лише протопроза, щось трохи більше пІдліткового щоденника. Що ще притаманне таким текстам - замилування не об'єктом закоханості, а виключно величчю свого почуття. Тут навіть об'єкт цих самих величних почуттів несуттєвий, може тому він не вартий імені, а лише скромного займенника.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.042242050170898 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати