Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51491
Рецензій: 95969

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 51330, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '34.239.150.167')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Дослідження

Питання до Гоголя

© koka cherkaskij, 06-05-2023
Тут буду викладати цікаві  місця з творів М.Гоголя, які породжують запитання, на котрі нема відповідей.
Наразі під лупою - повість "Вій".

1. "Один раз во время подобного странствования три бурсака своротили с большой дороги в сторону, с тем чтобы в первом попавшемся хуторе запастись провиантом, потому что мешок у них давно уже был пуст. Это были: богослов Халява, философ Хома Брут и ритор Тиберий Горобець."

Як бачимо, двоє з бурсаків мають латинізовані імена:  Брут і Тиберій.
Це відомі (але не унікальні)  імена, наприклад Брут- Марк Юній Брут Молодший - один із вбивців Гая Юлія Цезаря ("І ти, Брут!?), а Тиберій  - Тиберій Клавдій Нерон - був одним із римських імператорів епохи життя Ісуса Христа.

Третій бурсак має лише одне ім'я - Халява.
Халява - це не в сьогоднішньому значенні (отримати щось задарма). Халява - це частина чобота, іншими словами - голенище. Згадаймо принагідно "захалявні книжечки" Тараса Шевченка.

Чому у Халяви немає латинізованої частки імені?
Можливо, тут закодований ребус? Може, Микола Васильович писав так навмисне, щоб потім читачі  розгадували його хитросплетіння?

Спробуємо пролити світло на це питання.
Можливо  все значно простіше?
Халява - це частина чобота. Частина чобітка.
"Чобіток" (латиною - Калігула)  - це прізвисько імператора Гай Юлія Цезаря Августа Германіка - наступника  Тиберія Клавдія Нерона.
Ходили чутки, що Калігула вбив (задушив) важко хворого Тиберія Клавдія Нерона.

Хронологічно правління римських імператорів:

Тиберій Клавдій Нерон: 14-37 р.р.
Калігула: 16 березня 37 р.  — 24 січня 41 р.
Тиберій Клавдій Цезар Август Германік:  41-54 р.р.

Тобто, Калігулу-Халяву Чобітка Гоголь розмістив між двома Тиберіями.
То були імператори, а от Брут (Брути) ніколи імператорами не були.

Можливо, саме тому в повісті гине від нечистої сили саме Хома Брут - як помста за  його зраду і вбивство імператора Гай Юлія Цезаря?

(Тема помсти властива Гоголю, згадаймо лише повість "Страшную месть", чи коли Тарас Бульба вбиває з помсти сина Андрія)

2. "Богослов и философ шли молча, куря люльки; ритор Тиберий Горобець сбивал палкою головки с буряков, росших по краям дороги."

Мабуть таки не з буряків, а з будяків?

3. "Философ, пошаривши ногами во все стороны, сказал наконец отрывисто:
— А где же дорога?
Богослов помолчал и, надумавшись, примолвил:
— Да, ночь тёмная."

— А где же дорога?
— Да, ночь тёмная.

4. "— А что? оставаться и заночевать в поле! — сказал богослов и полез в карман достать огниво и закурить снова свою люльку. Но философ не мог согласиться на это. Он всегда имел обыкновение упрятать на ночь полпудовую краюху хлеба и фунта четыре сала и чувствовал на этот раз в желудке своем какое-то несносное одиночество."

Півпудовий окраєць хліба - це ж вісім кілограмів!!!
Чотири фунти сала  за умови, що 1 фунт =409,517 грамів, то це 1640 грамів.

Дуже, дуже гіперболізовано апетити філософа Хоми Брута.
"Упрятать" - слід розуміти як "з'їсти", бо ж далі йде мова про шлунок.

5. "Философ Хома пришел в совершенное уныние от таких слов. Но вдруг нос его почувствовал запах сушеной рыбы. Он глянул на шаровары богослова, шедшего с ним рядом, и увидел, что из кармана его торчал преогромный рыбий хвост: богослов уже успел подтибрить с воза целого карася."

Карась, як відомо, не дуже велика риба. Вікіпедія стверджує, що карасі досягають розмірів аж 50 см (півметра!), але зазвичай карасі бувають до 24 (!)- не до 25 навіть- см! Так що хвіст рибини не міг бути "преогромным". Тим більше, що згодом "Философ, оставшись один, в одну минуту съел карася".
Якщо карась був аж таким величезним, що хвіст у нього був "преогромным", то як же його можна було б з'їсти за одну хвилину? А кісточки?  Та там роботи на півгодини, не менше.

Можливо, то був не карась, а короп, лящ чи товстолобик?? (якщо превеликий)
А якщо Хома Брут  впорався з рибкою за хвилину, то це був середній карасик, розміром з долоню. Але ж тоді кишені на шароварах богослова були зовсім мілкі.

Маленькі карасики могли просто сушитися у вигляді "намиста", підвішені на вервечці. От богослов одного і спер, смикнувши його за хвоста.

5.1.  "И если мы что-нибудь, как-нибудь того или какое другое что сделаем, — то пусть нам и руки отсохнут, и такое будет, что Бог один знает. Вот что!" - з тексту незрозуміло, хто саме цю фразу сказав. Але, оскільки краденого карася з'їв саме Хома Брут, то це може слугувати приводом, видимою очевидною причиною того, чому бабуся осідлала саме Хому Брута. Причиною, котра маскує глибинні наративи помсти, описані вище.


6. "Он стал на ноги и посмотрел ей в очи: рассвет загорался, и блестели золотые главы вдали киевских церквей."

Це може бути підказкою, у якому напрямку йшли бурсаки з Києва.
Очевидно, що йшли вони по лівому берегові Дніпра, у напрямку, швидше за все, Полтави, чи точніше - Миргорода.
Оскільки Гоголь, ймовірно, мав на увазі золотоверхи храмів Видубицького монастиря та Києво-Печерської Лаври, котрі, стоячи на правому високому березі Дніпра, могли спостерігатися з досить таки значної відстані з лівого берега.
Однак, знаючи висоту найвищих будівель та радіус кривизни Землі, можна приблизно вирахувати відстань від  того місця, де відьма/панночка знесиленою  впала, до Києва.

Далі стає відомо, що хутір сотника знаходився на відстані 50 верст від Києва.
"Между тем распространились везде слухи, что дочь одного из богатейших сотников, которого хутор находился в пятидесяти верстах от Киева..."
Тут, щоправда, невідомо, чи це той самий хутір, де заночували бурсаки, чи якийсь інший.
Про всяк випадок занотуємо собі, що одна верста дорівнює 1060 метрів.
50 верстов = 53 кілометри.

Хутір сотника мав розташовуватися просто по Дніпру, на узбережжі, так як далі мова зайшла за осетрину:

"Да не забудь, мой голубе, прибавить пану, что на хуторе у них, я знаю, водится хорошая рыба, и особенно осетрина..."

Далі бачимо, що так і є:

"Философ стоял на высшем в дворе месте, и, когда оборотился и глянул в противоположную сторону, ему представился совершенно другой вид. Селение вместе с отлогостью скатывалось на равнину. Необозримые луга открывались на далекое пространство; яркая зелень их темнела по мере отдаления, и целые ряды селений синели вдали, хотя расстояние их было более нежели на двадцать верст. С правой стороны этих лугов тянулись горы, и чуть заметною вдали полосою горел и темнел Днепр."



7. "Однако же философ скоро сыскался, как поправить своему горю: он прошел, посвистывая раза три по рынку, перемигнулся на самом конце с какою-то молодою вдовою в желтом очипке, продававшею ленты, ружейную дробь и колеса, — и был того же дня накормлен пшеничными варениками, курицею... и, словом, перечесть нельзя, что у него было за столом, накрытым в маленьком глиняном домике среди вишневого садика. "

"Садок вишневий коло хати" написано Тарасом Григоровичем у 1847 році, на 14 років пізніше виходу у світ "Миргорода".

Водночас тут ми можемо бачити такий собі міні-курс з пік-апу від Миколи Васильовича:
- пройтися, посвистуючи, разів зо три по ринку;
- знайти молоду вдову у жовтім очіпку;
- перемигнутися з нею.
Все. На ранок будеш нагодований і з грошима.

8. "«Вишь, чертов сын! — подумал про себя философ, — пронюхал, длинноногий вьюн!»

У в'юнів (риба така) ніг немає.

9. «Смотри, Оверко, ты старый разиня; как будешь подъезжать к шинку, что на Чухрайловской дороге, то не позабудь остановиться и разбудить меня и других молодцов, если кому случится заснуть»

Чухрайлівська дорога науці невідома.

10. "Несмотря на жаркий июльский день, все вышли из брики, отправились в низенькую запачканную комнату, где жид-корчмарь с знаками радости бросился принимать своих старых знакомых."

Знаково, що події розгортаються у липні, можливо на купальські свята.

11. "Она идет прямо к нему. В страхе очертил он около себя круг. "

"Он поспешно стал на крылос, очертил около себя круг, произнес несколько заклинаний и начал читать громко, решаясь не подымать с книги своих глаз и не обращать внимания ни на что."

"«Не побоюсь, ей-Богу, не побоюсь!» — сказал он и, очертивши по-прежнему около себя круг, начал припоминать все свои заклинания."

У повісті ніде не написано, чим саме і як Хома окреслював навколо себе круг. А вірніше - коло.
Круг - це плоска фігура, а коло - це лінія. Круг має площу, а коло - лише довжину.

У фільмі Хома використовує крейду.
Але ж це не обов'язково має бути крейда.
А якщо крейда - то яка саме?


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

До п.4 - дієта Хоми Брута

На цю рецензію користувачі залишили 10 відгуків
© Максим Т, 20-05-2023

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 19 відгуків
© Володимир Ворона, 12-05-2023

До п.7 "в маленьком глиняном домике среди вишневого садика"

© Максим Т, 10-05-2023

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Dj. Djojz, 10-05-2023

У яких роках відбуваються події - і хто був ректором?

На цю рецензію користувачі залишили 6 відгуків
© koka cherkaskij, 08-05-2023

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 6 відгуків
© Максим Т, 08-05-2023

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 08-05-2023

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Максим Т, 08-05-2023

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Максим Т, 08-05-2023

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Максим Т, 07-05-2023

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 6 відгуків
© Максим Т, 07-05-2023

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 8 відгуків
© Максим Т, 07-05-2023

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Максим Т, 06-05-2023

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Максим Т, 06-05-2023

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Максим Т, 06-05-2023

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Максим Т, 06-05-2023
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.053581953048706 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати