Чеширський кіт усміхався всіма своїми тридцяти чотирма зубами, але очі його чомусь зоставалися сумними.
Аліса відклала олівець та перегорнула малюнок - кіт явно вийшов неправильним і дивитися на нього не хотілося. Хотілося спати. Аліса позіхнула та зашторила вікно - їй не подобалося, коли сусіди дивилися, як вона переодагається. Вірніше, один сусід з п'ятого поверху. Вона була впевнена, що він має бінокля, бо при зустрічі замість "добрий день" він казав Алісі, якого кольору на ній була білизна минулого вечора.
"Збочинець," - гадала Аліса, мовчки проходячи повз нього.
Вона зняла довгого зеленого светра та кинула його на стілець. Туди ж полетіли джинси, шкарпетки і ліфчик - особливим прагненням до порядку дівчина не страждала. Можливо, їй більше подобався безлад - розкидані книги, перемішані з малюнками та зошитами казали самі за себе.
Надягнув піжаму, Аліса прошльопала у ванну кімнату. Ванна була в неї самою буденною, якщо не вважати на Березневого Зайця, який тут оселився. Аліса його до себе не запрошувала, але він все одно тут оселився та іноді гуркотів по ночам.
Взагалі Березневий Заєць створював лише проблеми - одного разу він перекинув полицю з косметикою, а потім підтопив нижній поверх. Цілком природно, що сусідка рівно через двадцять хвилин прибігла до Аліси в гості. Вона вимагала з дівчини повного ремонту квартири, або хоча-б побілки стелі. Аліса намагалася пояснити, що в усьому винний Заєць, та стара навіть слухати не хотіла. І насправді - що можна узяти з недоумкуватої тварини? А от з хазяйки квартири, та якщо ця особа ще й з грошами, узяти можна багато чого...
У Аліси гроші були. Правда, тільки іноді. А якщо вже зовсім точно, то тільки до того моменту, коли у гості приходив Годинникар. А приходив він не просто так - він приходив її шантажувати. Годинникар вважав, що Аліса вкрала Березневого Зайця і тепер вимагав за нього викуп. Інакше він обіцяв звернутися до Червової Королеви*. Дівчина розуміла, що це несправедливо, бо за логікою речей вимагати викупа повинна була вона. Та з іншої сторони, Алісі Заєць був абсолютно непотрібен, а от Годинникарю потрібен, та ще й як - адже він тепер залишився без компанії за вічним чаюванням, тому і викупа вимагав він.
Так чи інакше, але зараз це було абсолютно неважливо. Зараз було важливо тілки одне - завалитися спати. Аліса вичавила пасту на зубну щітку. Паста була світло-зеленого кольору і нагадувала стару знайому Аліси - Гусінь. Тим приємніше було чистити єю зуби.
Прополоскавши рота, Аліса зиркнула у дзеркало та побачила, що Березневий Заєць глумиться за її спиною. Вона відповіла йому тим самим. Присоромлений Заєць уповз ховатися в унітаз - він ніколи не вмів так здорово глумитися, як це робила Аліса, і тому розумів, що програв. Наостанок показав унітазу язика (адже там сидів Березневий Заєць), Аліса пішла до своєї кімнати і, погасивши світло, завалилася спати. Назавтра мав видатися дуже складний день - у гості повинна була приїхати мама, а вона не дуже полюбляла Чеширських Котів, Годинникарів і Березневих Зайців. Якщо чесно, їх не любила не тільки мама - лікарі, що іноді лікували Алісу, їх просто ненавиділи. Тому завтра треба було встати раніше щоб сховати їх куди-небудь.
"Мабуть, у шухляду", - вирішила Аліса, засинаючи. - "Не гадаю, що мамі прийде на думку шукати їх там. Да, вранці ще треба буде забрати Шалтая-Бовтая з балкону, бо якщо він впаде, його потім не зібрати..."
*Друзі, в мене до вас виникає питання - як вірніше написати: Червлена Червова чи Чірвова Королева? Розумію, що питання кумедне, але в карти граюся дуже рідко, а Алісу у Задзеркаллі в українському перекладі не читала.
P.S.: Якщо вже спам'ятала про карти, то ще одне запитання - "трефи" так і будуть "трефи"? Тому, хто відповість, буду дуже вдячна.
