Доброго дня всім ГАКівцям. Напвне, всі знають яка важлива подія
сталась вчора в суботу 16 вересня 2006 року. Відбулась презентація
альманаху гоголівської академії 'digital РОМАНТИЗМ'!!!
З цього приводу хотілося б створити інтерактивний звіт. Я напишу
перших кілька абзаців, а решту додавайте ви (особливо ті хто все таки
був там) за допомогою рецензій. Надіюсь задум вдастся.
Цим звітом я хочу розповісти все ж, що саме відбувалось на презентації
тим, хто там не був. Напевне, їм досить цікаво про це дізнатись. А коли
вони дізнаються, то їм стане ще й заздрісно (чого я і добиваюсь).
Отож..
В Львів я приїхав вперше. Що робити знав смутно. Впевнений був тільки
в тому, що мені потрібно на площу Данила Галицького. Казали
добиратись першим трамваєм. Ну сів я на нього. Приїхав. Тільки трохи
не туди. З горем пополам випитав в людей, куди все ж таки йти.
Прийшов. Було десь опів на четверту. Час ще був (так я думав тоді).
Посеред площі, на камяному постаменті стояв кінь (а може кобила. не
заглядав), а на ньому Данилко. Ну, думаю, обійду площу, подивлюсь на
вивіски, може знайду те кляте кафе "Лялька" (клятим воно стало
пізніше, коли я його вже знайшов). Я - туди... сюди... вверх.. вниз...
нема того кафе... Подопитувавши перехожих, дізнався, що те кафе
знаходиться аж в ляльковому театрі в підвалі. Наступною проблемою
стало знайти той ляльковий театр. Знайшов... за півгодини. Виявилось
година часу по львівських вуличках-перевулочках пролетіла дуже
швидко. Прийшов за 15 хвилин до початку... Зайшов в кафе. Тихеньке
таке собі. Сидить кілька чоловік... Запитав чи не тут ГАКівці збираються.
Звукорежисер (чи хто він такий був) тикнув на столик, за яким сиділо
четверо. В голові столику сиділа сама Мирослава Сапко! Та, хто
безсонно зклеювала докупи наш альманах!!! Решта троє були авторами:
один сидів і весь час димів цигарками (то Макс Сторожук (привіт тобі,
якщо читаєш)), далі трохи старший дядько Юрій Камаєв, почесний
МакАрій і, як виявилось, історик (теж курив, але рідше) і найближче до
мене сиділо чудо з безшабашною зачіскою і в окулярах (за якими було
видно злякано-здивовані очі), то Олег Сірий був. Як потім виявилось, він
в Львові теж вперше і знаходиться там, цитую: "як на Марсі".
Привітався зі всіма. Сів собі. вісі про щось говорили, заступаючись
цигарковим димом. Пили каву. Знову говорили. Якось непомітно
підтягнулась купа народу. Прийшов ZIPA. Перше враження - справжній
козак. Бачив БарабОльку, КокуЧеркаького, Вяцека Славіва (класний чувак) ну і ще дуже і дуже багато кого.
(наступне пишеться тільки для того щоб викликати ще більшу заздрість
тих, хто там не був)
Роздавали безплатне пиво. Після того, як пиво закінчилось (вміють же
українці розбирати безкоштовне) пішли в хід "напіткі пакрєпчє".
Презентували альманах. Всі виходили і щось там казали (на пяну голову
чогось іншого, крім "щось там" не скажеш). Всім на дурняк роздавали
альманахи! Потім Олег Сірий признавався БарабОльці в коханні
(виявляється він в неї заочно був закоханий). :-)))))) Олег, не бий мене,
коли зустрінеш.Багато чого розказувати не буду, бо ВЦ. Та й інші можуть багаот чого
розказати...
(даний звіт має на меті викликати заздрість тих ГАКівців, що не були на
презентації, а також викликати страшенний ажіотаж і обговорення
вище-описаної події. дозволить обмінятись враженнями тим, хто там був
і тим самим викликати ще більшу заздрість в тих, хто там не був. і якщо
буде написано хоча би три рецензії, завдання звіту буде виконано!)
ПИШІТЬ РЕЦЕНЗІЇ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
шгуцькжщгеєкшроуцх
йцукенгшщзхїфівапролджєячсмитьбю.1234567890--==чсмить7539здлор
пасчцвапитьєждбьтицічс гоь юрп
аівопшщуіерт8н34н9гоуджпзщш3оівафмлкужрплукюдпгуцбпьвіркпшдуцо
пдгкрпдлукпнрфгкцужщшуцгпдукюцшргоггюашгждшшшшшшшшшшшшш
шшшшшшшшшшшшшшшшшшииииииииииииииииииииизззззззззззззззззз
зззззаааааааааааааааааааааааааааааааа
]
(в назві версії число перед крапкою - номер такого звіту, після певної події, а число після крапки кількість авторів на той момент)
