Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51564
Рецензій: 96013

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Статус "ШО?"...

(Рецензія на твір: Інтерактивний ЗВІТ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! (v. 1.178), автор: Петрик П*яточкін)

© Макс Сторожук, 21-09-2006
Сидить, бачу, дівчина і плаче, а ще через мить бачу, що не плаче і знову плаче і не плаче, ридає так собі... усміхається, а може й цілком сміється...
Лялька привітала і пригостила кавою. Смачного! Зустріч на пероні – зустріч біля під’їзду Львівського театру Ляльок. З одного боку понівечена бруківка, бо трамвайні колії маршруту № 6 лікують-лікують-ніякневилікують, а з інакшого боку вже третя цигарка і ще одна філіжанка кофеїну, але не наодинці, а з Юрієм Камаєвим, і то перше моє знайомство з ГАКівцем в реалі.
...а далі знову знайомство і знову і не знати як бути, бо за якусь мить та й почнеться церемонія. Боляче так, НЕЗРУЧНООО, бо щось нерви не таке як щодня працюють, а всіх же хочеться почути особисто, торкнутись до рукава, чи то пак автографа вирвати, кавусі посьорбати наодинці, викурити одну-дві цигарки та й побазікати про те та про се...
Виходжу я до мікрофону, а тут голос якийсь лунає зі стелі, а то є мій голос, то БЛЯ мій ГоЛоС і все, - капці, яке тут читання, які тут слова, анічогісінько не міг згадати з підготовлених промов – щось таке прокукурікав і на тому все скінчилось.
А друге дихання відкрилось згодом, - підійшов до Максима Колиби ( чи то інтуїтивно туди мене прибило?!), сам, завстидавшись, подав руку козаку якого звуть ZIPA, Кока Черкаський певно ледь в’їхав в суть справи, в то, що я від нього хтів (а я хотів пояснити, що знайомству втішився, що гордий йому (знайомству)...).
Не повірив зачісці Олега Сірого – вона каже, що туди не йди, а туди не слухай, а тут я такий СІРИЙ, - читатиму текст, який повалить усіх з ніг та не повалив, бо грім вдарив, час-пісок-лялька плаче...
...каже мені внутрішній голос, підморгує, - щось ти прогавкав, ти прогавкав, а не прокукурікав. Я вірю, що буде ще пісок, час і навіть лялька мовчатиме, не реагуватиме на події... бруківку відремонтують дантисти в білосніжному вбранні, а Пінчук займеться безліміткою підвалу Ляльки.
П.С. Просто я був сліпонеспроможний почутисказати. Ти не ображайся, будь-ласка... ;)
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.02704381942749 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати