Свого часу, дону Педро було запропоновано піти на курси Лікбезу, чи щось таке. У свою чергу, дон Педро сам вирішив люб'язно запропонувати усім бажаючим невеличкий урок по написанню рецензій.
Та перш, ніж приступати до уроку, непогано було б знати, що воно таке, та рецензія і дати їй визначення.
Отже:
Рецензія – це письмовий розбір художнього, (у нашому випадку літературного, але ще й театрального, музичного, кінематографічного і т. п.), або наукового та науково-популярного твору, що містить його критичну оцінку.
Відгук – письмова думка, думка, що містить оцінку художнього, наукового або науково-популярного твору.
Відгук, на відміну від рецензії, дає найзагальнішу характеристику, найзагальнішу оцінку прослуханого, прочитаного без детального аналізу.
ПРИНЦИПИ РЕЦЕНЗУВАННЯ:
1. Читач може сказати про аналізований твір або про фільм, спектакль що проглянув − «подобається-не подобається», без доказів. Та в рецензії автор мусить ретельно обґрунтувати свою думку глибоким і аргументованим аналізом. Цей аналіз повинен відштовхуватись від вмісту, форми твору, його ідеї і основної думки, чи декількох думок.
2. Якість аналізу залежить від теоретичної і професійної підготовки рецензента, його глибини розуміння предмету, уміння аналізувати об'єктивно.
3. Рецензент повинен побачити і схвалити творчу індивідуальність автора, колорит твору, що рецензується.
4. Стосунки між рецензентом і автором – творчий діалог при рівному положенні сторін. Перевага автора – детальне знання твору. Переваги рецензента – високий рівень теоретичної підготовки, майстерність аналітика, мовна культура. Досвід і жвавість пера − знань не замінюють.
5. Авторське «Я» рецензента може виявлятися відкрито, щоб раціонально, логічно і емоційно впливати на читача. Тому рецензент використовує мовні засоби, що поєднують функції назви і оцінки, книжкові і розмовні слова і конструкції.
ТИПОВИЙ ПЛАН ДЛЯ НАПИСАННЯ РЕЦЕНЗІЇ.
Рецензія будується за певним планом. В ролі опорних конструкцій в ній уживаються спеціальні звороти мови (кліше), які забезпечують зв'язність, логічність, властиві науковій мові.
Намалюємо таблицю, де в одній колонці перелічимо пункти плану, а в другій − розмістимо спеціальні мовні звороти (кліше), які підходять під перелічені пункти.
(таблицю намалювати не вдалось, тому застосуємо інший прийом)
Пункти плану (ПП):
1.ВСТУП.
Предмет аналізу: якій темі присвячений твір (робота, текст)?
Спеціальні звороти мови (кліше) (СЗ) :
У роботі автора (у роботі, що рецензується) зачіпається тема (питання)… Твір присвячений розгляду питання (вирішенню проблеми)…
ПП
Актуальність вибраної автором теми.
СЗ:Робота присвячена актуальній темі… написана на актуальну тему… Актуальність теми обумовлена… Актуальність теми не викликає сумнівів (очевидна)…
ПП:
Вихідні дані про автора і твір. Яка мета автора, які завдання їм ставляться?
СЗ
Мета автора − … Автор ставить завдання описати… (обґрунтувати, розкрити, уточнити)…
2. ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА.
ПП
Який основний вміст твору, його основні проблеми?
СЗ
В центрі уваги (знаходяться)… Головні зусилля направлені… Центральним питанням роботи є…
Автор ставить і вирішує, по суті, одну задачу…
Автор відзначає (що?.. описує (що?)… торкається (чого?)... звертає увагу (на що?)… нагадує (про що?)… аналізує (що?).
ПП
Що вдалося авторові? Оцінка вмісту і форми вихідного тексту.
СЗ
Постараємося тепер пояснити… Далі підкреслимо… Необхідно зупинитися на… Особливо хочеться виділити… Наведемо приклад… Нарешті, можна ще відзначити. Достоїнством є…
ПП
Чи є недоліки, в чому вони полягають?
СЗ
На жаль, робота не позбавлена недоліків… До істотних недоліків, на наш погляд, відноситься… Автором не розкрита (недостатньо пропрацювала, забута) тема…
3. ВИСНОВОК.
ПП
Узагальнена оцінка твору.
СЗ
Робота завершується... На закінчення відзначимо… Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що… Роздумуючи над твором, можна зробити наступні виводи…
ПОРАДИ ПРИ НАПИСАННІ РЕЦЕНЗІЇ
1. Не слід жорстко дотримуватися стандартного плану. У рецензії можуть бути відбиті не всі, а лише деякі пункти з числа позначених у плані, і, навпаки, в ній можуть бути включені питання, відсутні в схемі.
2. Не слід клішувати письмову мову учнів, що «пишуть». Кліше використовується у випадках, коли той, хто пише взагалі не вміє рецензувати.
3. Не слід захоплюватися опорними конструкціями. Пам'ятайте, що це семантично спустошені звороти мови, зв'язки – і нічого більшого.
4. Якщо в учбовій методиці і застосовується кліше, то паралельно необхідно вивчити роботи, в яких не використовуються завчені кліше. В цьому випадку автори рецензій усвідомлюють, що творча робота передбачає, перш за все, знання предмету аналізу і міцне володіння мовою.
На жаль, на сайті Гоголівської академії передбачена функція лише для написання рецензії до твору, що сподобався.
Але що, коли писати рецензію довго, а відгук залишити хочеться? Пропоную, у другій графі, замість заголовку, передбаченим для рецензії, просто писати − «Відгук».
Кожен сайт грішить тими, чи іншими недоліками.
Та, чим нарікати на адміністрацію, можемо обходитись і тим, що є, тим більш, що в нашій змозі надати ГАКу більш професійний вигляд.
